На тлі численних повідомлень про конфлікти між працівниками Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і громадянами під час мобілізаційних заходів, українські омбудсмени Дмитро Лубінець та Ольга Решетилова виступили із заявами, в яких акцентували увагу на системних проблемах мобілізаційного процесу.
Лубінець: ТЦК не мають права застосовувати силу до громадян
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив на неприпустимості порушення прав людини з боку військовослужбовців ТЦК та СП. Він підкреслив, що незаконне утримання, обмеження свободи та застосування фізичної сили є грубими порушеннями, навіть в умовах воєнного стану. За його словами, Офіс Омбудсмана ретельно перевіряє кожен такий випадок і в разі підтвердження порушень, наполягає на притягненні винних до відповідальності.
Лубінець заявив, що працівники ТЦК зобов’язані діяти виключно в межах закону і не мають права обмежувати свободу громадян без законних підстав.
«Примусове доставлення чи утримання можливі лише за рішенням уповноважених органів», – зазначив омбудсмен, додавши, що громадяни, у свою чергу, також мають дотримуватися чинних норм.
Він також повідомив, що порушення прав людини з боку працівників ТЦК та СП набули системного та масового характеру, що потребує термінових рішень на державному рівні.
Решетилова: військових ТЦК треба забрати з вулиць
Уповноважена із захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова під час етеру на Громадському радіо запропонувала кардинальні зміни у підході до мобілізації. Вона вважає за необхідне забрати військовослужбовців ТЦК та СП з вулиць, оскільки вони не навчені спілкуватися з цивільними. За її словами, багато з них повертаються з фронту з пораненнями та психологічними травмами, що може призводити до неконтрольованої агресії.
Решетилова наголосила, що оповіщенням та доставленням військовозобов’язаних до ТЦК повинна займатися поліція. Саме правоохоронці, на її думку, мають складати протоколи про затримання або доставлення, що забезпечить контроль за дотриманням прав людини.
Крім того, військовий омбудсмен запропонувала залучати до роботи в ТЦК цивільних спеціалістів, таких як юристи та волонтери. Вони могли б допомагати у вирішенні соціальних та юридичних проблем мобілізованих, що, на її думку, зробить процес «більш людяним».
Чи зміниться ситуація?
Заяви омбудсменів викликали широкий резонанс у суспільстві. З одного боку, вони відображають занепокоєння громадян щодо методів мобілізації, що іноді переходять межі закону. З іншого боку, влада визнає наявність проблем, але наголошує на тому, що без мобілізації неможливо забезпечити обороноздатність країни.
За даними Сухопутних військ, значна частина інцидентів, пов’язаних з ТЦК, які набувають розголосу, є маніпуляціями та інформаційно-психологічними операціями ворога. Водночас, вони визнають, що реальні випадки порушень також мають місце, і запевняють, що за кожним таким випадком проводиться розслідування.
На тлі скандалів, що спалахують у різних регіонах України, влада анонсувала зміни в роботі ТЦК. Зокрема, йдеться про запровадження бодікамер для працівників ТЦК та СП за прикладом поліцейських, щоб забезпечити більшу прозорість їхньої діяльності. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також пообіцяв вжити заходів для забезпечення прозорості та покарання винних у незаконних діях.
Ситуація з мобілізацією в Україні залишається складною. З одного боку, країна потребує поповнення війська для протистояння російській агресії. З іншого – методи, якими це іноді робиться, викликають серйозні питання щодо дотримання прав людини та потребують системних змін. Заяви та пропозиції омбудсменів можуть стати поштовхом для необхідних реформ у цій чутливій сфері.