Вінничани висловили незгоду з новим Цивільним кодексом
Увечері 7 травня Вінниця долучилася до загальноукраїнської хвилі протестів проти законопроєкту №15150, який Верховна Рада ухвалила у першому читанні наприкінці квітня. Близько сотні вінничан зібралися на майдані Незалежності, щоб висловити своє ставлення до документа, який, на їхню думку, може обмежити права людини та створити підґрунтя для зловживань.
Акція, яка проходила мирно, зібрала представників громадських організацій, жіночих рухів, ЛГБТ-спільноти та інших мешканців міста. Протестувальники тримали в руках плакати з гаслами, що закликали не допустити обмеження прав людини та критикували спроби “прикрити дискримінацію «традиційними цінностями»”.
Атмосфера на площі, хоч і спокійна, була наповнена емоційною напругою. Учасники протесту також висловлювали занепокоєння щодо можливих проблем із захистом майнових прав. Зокрема, на плакатах лунали застереження про ризики «дерибану» землі та побоювання, що нові норми можуть ускладнити процес повернення незаконно відчуженого майна, відкривши простір для корупційних схем.
Ця акція стала не лише формою протесту проти конкретного законопроєкту, але й виявом бажання суспільства бути залученим до обговорення рішень, які безпосередньо впливають на права та свободи громадян.
Ключові аспекти законопроєкту та причини критики
Законопроєкт №15150, ухвалений Верховною Радою у першому читанні 28 квітня, є масштабним оновленням Цивільного кодексу України. Документ, обсягом понад 800 сторінок, містить майже дві тисячі статей. Його автори стверджують, що метою є модернізація приватного права та адаптація законодавства до сучасних реалій.
Однак, низка громадських організацій та правозахисників висловили серйозну критику щодо окремих положень проєкту.
Одним з найбільш дискусійних стало поняття «доброзвичайність». У законопроєкті воно визначається як сукупність моральних норм, етичних принципів та уявлень про належну поведінку. Критики підкреслюють відсутність в Україні єдиного стандарту моралі, що може призвести до суб’єктивного трактування закону судами та створити невизначеність.
Також чимало запитань викликала норма про «право на забуття». Вона надає можливість вимагати видалення інформації про себе не тільки у випадку її неправдивості, але й коли, на думку особи, інформація втратила суспільний інтерес. Існує побоювання, що це положення може бути використане для приховування компрометуючої інформації особами, причетними до корупційних діянь чи інших незаконних дій.
Особливу увагу громадськості привернули зміни у сфері майнових прав, зокрема, посилення захисту «добросовісного набувача». Таке визначення стосується особи, яка придбала майно, стверджуючи, що не знала про можливі порушення під час угоди. Критики вважають, що це може значно ускладнити процес повернення незаконно відчуженого майна, включно із землею.
Законодавчі пропозиції щодо сімейного права також викликали значний резонанс. Зокрема, у законопроєкті шлюб визначається виключно як союз чоловіка та жінки. Норми також передбачають не визнання в Україні одностатевих шлюбів, укладених за кордоном. Окрім того, суд отримує право відкладати процес розлучення для подружжя, яке має дітей.
Детальний аналіз законопроєкту та його наслідків представлено у відповідних матеріалах.