На фоні Герба з 15-ти тисяч колосків виступали самодіяльні артисти на святі до Дня Незалежності у селі Мирне / фото Катерини Тарнопольської і Василя Бабія
- Висота пшеничного Герба 2,35 метра, ширина — 1,7 метра.
- Його представили на святі «Колосок до колоска», що відбувається 24 серпня у селі Мирне Калинівської громади.
- Як виготовляли тризуб, дізнався журналіст «20 хвилин».
Свято приурочили до 33-ї річниці Незалежності України. У Мирне приїхали у представники усіх старостинських округів, що входять до складу Калинівської міської громади. Були самодіяльні артисти, майстри привезли свої вироби…
Головна мета такого заходу — зібрати кошти на підтримку наших захисників. Про це журналісту «20 хвилин» розповіла його учасниця, діловод старостинського округу села Мирне Катерина Тарнопольська.
Це вона подала ідею виготовити Герб держави з пшеничного колосся. Працювали над патріотичною композицією разом з директоркою Будинку культури Таїсією Гарлицькою та бібліотекаркою Ларисою Федоришенко.
Розмова відбувалася під час свята. Виріб активісток встановили на імпровізованій сцені у сільському парку.
Висота пшеничного Герба 2,35 метра, ширина — 1,7 метра. Працювали над ним півтора місяця. Найбільше часу витратили на заготівлю і підготовку матеріалу.
П’ять днів їздили в поле
Прошу співрозмовницю розповісти, що найскладніше було в такій незвичній роботі.
— Найбільш складно було заготовити пшеничне колосся і підготувати його до роботи, — каже Катерина. — Цю роботу виконали Таїса Гарлицька та Лариса Федоришенко. Знаю, що вони протягом п’яти днів їздили на поле, щоб зібрати матеріал. Заготовляли його на пшеничному полі сільськогосподарського підприємства «Турбів-Агро». Робити це дозволив його керівник Петро Крикливий. Він також допоміг виготовити металевий каркас для тризуба.
Катерина каже, що зрізали колоски у період молочної стиглості зерна. Бо саме в такий період колосся ще не налите сповна, тому зерно має меншу вагу в порівнянні з періодом його повної стиглості.
— Коли зерно легке, то з такими колосками простіше працювати, — продовжує розповідь Катерина. — та й обсипатися не буде, на відміну від зерна, яке вже достигло.
Колосся у період молочної стиглості зерна має гарний колір. Так пояснила співрозмовниця. Це ще одна обставина, що спонукала майстринь заготовляти матеріал ще до початку жнив.
Заготовити матеріал — то тільки половина справи. Далі треба його підготувати до подальшої роботи. Насамперед підсушити, аби не вкрилося цвіллю.
— Сушили колоски у Будинку культури, брали додому і там робили те само — говорить Катерина Тарнопольська.
Далі складали у пучки, по 30 штук у кожному, а вже з них формували загальний виріб на металевому каркасі. Його виготовили у майстерні господарства «Турбів-Агро».
Герб також малювали самостійно. Розстеляли на підлозі плівку і на неї наносили корпуси.
— У нас у сільраді висить на стіні тризуб, — каже пані Катерина. — Його взяли за основу. Зробили більшого розміру.
Крім тризуба виготовили дідухів, віночки, обереги на вхідні двері, корзини з квітами — все це представили на святі у сувенірній лавці. Виручені кошти додадуть до донатів і передадуть на потреби захисників з їхньої громади.
Ангел-охоронець з голубом
Герб із колосся — це не перший виріб трьох майстринь. Як розповіла Катерина Тарнопольська, у 2015 році вони виготовили зображення ангела-охоронця.
— У 2014 році почалася війна, і ми вирішили, що маємо зробити символ охоронця наших захисників, — говорить пані Катерина. — Це була наша перша спільна робота.
Виріб вийшов вдалий. Він має ще декілька елементів. Ангел тримає в руках глобус. Тут же — карта України. Доповнює композицію голуб — символ миру.
Тоді якраз проходив обласний конкурс «Дідух — української родини оберіг». Його організував обласний Центр народної творчості. Журі конкурсу присудило виробу «трійці» майстринь з Мирного гран-прі. Про цей факт згадала під час розмови Катерина.
Є в них також робота «Україна-Мати і її 25 дітей». Матір виготовили у формі ляльки, яка пригортає до себе дітей (24 області України і Автономну Республіку Крим).
Всі ці та ще деякі роботи з колосків, серед яких найбільше дідухів, виставили у фойє Будинку культури.
— У нас там ціла виставка, — каже співрозмовниця. — Люди приходять, як у музей. Особливий інтерес такі роботи викликають у міських жителів. Для села це не дивина. А хто приїхав з міста і, можливо, не бачив, як росте жито-пшениця, тому цікаво оглянути такі вироби.
Майстриня каже, що у них багато ідей. Говорить про це з натяком, що вже мають задум виробу з колосся на наступний День Незалежності держави.
Добре було б, якби ця робота символізувала Перемогу! Дасть Бог, наші захисники виженуть окупантів з рідної землі. Серед тих, хто нині боронить її від ворога — син пані Катерини Вадим.
Син вітав з фронту
Мати каже, що син пішов на війну добровольцем. Уже 13 березня 2022-го взяв до рук зброю. Після цих слів жінка замовкла, ледве стримала сльози, аби не розплакатися.
— На сина чекаю не тільки я, — продовжує співрозмовниця. — У нього двоє діток.
Після цього знову зробила паузу на деякий час. Запитую, чи розмовляла сьогодні, 24 серпня, з сином?
— Так, Вадим телефонував, вітав зі святом, — розповідає пані Катерина. — Я йому сказала, що у селі буде свято. Говорила і про тризуб, який ми зробили. Надішлю фото.
Понад 60 чоловіків з старостинського округу села Мирне нині боронять країну від окупантів. На жаль, троє з них полягли у бою.
Живими не повернулися В’ячеслав Войцехівський та Анатолій Дубинський з Мирного та Олександр Іванов з Польової Лисіївки. Олександр загинув молодим, навіть сім’ю не встиг створити.
Ще троє земляків дістали важкі поранення і нині пересуваються на інвалідних візках.