У забігу були понад сотня учасників. Вони подолали дистанцію в три кілометри із різноманітними перешкодами
- Родина полеглого воїна Романа «Вахра» Колмикова організувала благодійний забіг з перешкодами.
- Присвятили захід йому та ще 15 «азовцям», які загинули в бою з російським окупантом.
- Сім’я Колмикових хоче влаштовувати такі забіги щорічно. А кошти, зібрані з донатів, передадуть на потреби «Азову».
У Центральному парку імені Леонтовича, 21 вересня, відбувся благодійний забіг, у пам’ять про загиблого «азовця» Романа Колмикова на псевдо «Вахр». Захід організували члени сім’ї полеглого хлопця, якому навіки 20 років.
Благодійний забіг для єднання
У забігові з перешкодами брали участь понад сто учасників. Переважно, молоді люди. Були й підлітки та дорослі люди. Усі вони отримали пам’ятні медалі за участь в заході.
— Сюди прийшли вмотивовані, гарні люди. І ми плануємо влаштовувати такий захід щороку, — каже сестра «азовця» Аріна Колмикова. — Я думаю, мій брат, через таку подію, сказав би, що ми красуні, що він в нас ніколи не сумнівався і що ми дали жару.
Крім Романа «Вахра» Колмикова тут вшановували ще 15 «азовців»: інформація про них була розміщена на стендах, що встановили біля фонтану в парку.
— Цей день, вшанування «Вахра» і його день народження (хлопець народився 18 вересня 2001 року – авт.), але і вшанування його побратимів. Тому що «Вахр» ніколи не буває сам, він завжди зі своїми побратимами. Разом. Мандрує, або відкриває ось такі благодійні забіги, — сказала мати загиблого воїна Вікторія Колмикова.
Мати полеглого вінничанина Вікторія (ліворуч) і його молодша сестра Аріна Колмикова
У благодійному забігу не було переможців чи переможених. Цей захід був про єднання.
— Передусім вирішила взяти участь в забігові в пам’ять про загиблих воїнів. Для вшанування тих, хто зараз воює та виборює нашу незалежність. І для подяки військовим, завдяки яким ми можемо продовжувати жити: вставати зранку, пити каву, за те, що діти ходять в школи та садочки. Тобто, такий забіг для мене — це ще одне нагадування того, що Україна є сильною і непереможною, — сказала учасниця забігу Світлана.
Тим часом поступово, по групах, стартували учасники. Вони подолали дистанцію в три кілометри, на різних ділянках якої були розташовані перешкоди: рукохід, стіна-драбина, перенесення шин, подолання зони з коліс, перенесення пораненого на ношах, пролізання під колючим дротом, вертикальна переправа маятником, горизонтальна переправа маятником, переправа по паралельних мотузках.
А зі світлини на всіх «дивився» Роман Колмиков. Разом з його обличчям була розміщена крилата фраза «Вахра» — «У боротьбі за свободу відчуєш дух свого роду».
«Для мене честь приєднатися до Героїв своєї країни»
Солдат Роман Колмиков, позивний Вахр, загинув 16 березня 2022 року під час вуличного бою за місто Маріуполь Донецької області. Куля ворожого снайпера влучила воїну в серце. Йому назавжди залишилося 20.
Роман був родом із селища Вороновиця, що біля Вінниці. Навчався у школі №32, а потім – у ВНТУ. Займався різноманітними видами єдиноборств, обожнював читати та мав свою величезну колекцію книг. Жив у Вінниці.
«Він понад усе любив танцювати та багато жартував, – згадує молодша сестра Аріна, – І захоплювався історією, а потім пішов її створювати власноруч. У відповідь на запитання мами, чому «Азов», Роман казав: «Для мене честь брати участь в історії України. Для мене честь приєднатись до героїв своєї країни, бо, допоки є ті, хто вийде боронити Україну, ми, як нація, варті поваги!».
Захищав Україну в складі Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Обіймав посаду навідника зенітного артилерійського відділення. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поховали воїна на Сабарівському кладовищі у Вінниці. У Романа залишилися батьки і сестра.