Кожен адвокат – юрист, але не кожен юрист – адвокат. Вибираючи, до кого з них краще звернутися, корисно знати їхні основні відмінності та умови надання юридичної допомоги.
1. Статус юриста набувається автоматично при отриманні диплома про закінчення юридичної освіти.
Адвокат – це юрист, який має особливий професійний статус, який отриманий відповідно до закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Щоб стати адвокатом, необхідно обов’язково мати вищу юридичну освіту або вчений ступінь з юридичної спеціальності, досвід роботи з юридичної спеціальності не менше двох років або не менше року стажування в адвокатській освіті, а також успішно скласти кваліфікаційний іспит.
При цьому адвокат зобов’язаний відстоювати права та законні інтереси довірителя всіма не забороненими законом способами, дотримуватися Кодексу професійної етики, постійно вдосконалювати свої знання та підвищувати кваліфікацію, як це роблять адвокати нашої компанії Gracers.
Для приватних юристів без спеціального статусу подібні вимоги законом не встановлені.
Слід мати на увазі, що іноді юридичну допомогу під виглядом юристів, що приватно практикують, надають люди, які взагалі не мають юридичної освіти, а адвокатами називають себе ті, хто такими не є. Перевірити, чи має людина дійсно статус адвоката, можна в Єдиному Реєстрі Адвокатів України
2. Захист у кримінальних справах здійснюється лише адвокатами
За цивільними, сімейними, спадковими та іншими категоріями справ юридичну допомогу вправі надавати і особи, які мають спеціальним статусом.
Якщо Вас підозрюють або звинувачують у скоєнні злочину, Ви знаходитесь в СІЗО або є засудженим і маєте намір, наприклад, подавати клопотання про умовно-дострокове звільнення – надати юридичну допомогу з кримінального права може лише адвокат. Виняток із цього правила зроблено для справ, які розглядають світові судді.
Представляти інтереси потерпілого у кримінальній справі може і юрист без статусу адвоката, а також будь-яка інша особа незалежно від освіти, досвіду, кваліфікації тощо. Законодавчо вимоги до таких представників не встановлені, однак для надання якісної юридичної допомоги потерпілим необхідно знати специфіку розслідування та розгляду судами кримінальних справ, правила подання цивільного позову у кримінальному процесі, особливості доведення (у тому числі у справах приватного звинувачення).
Існує думка, що адвокати працюють лише у кримінальних справах і є фахівцями лише у кримінальному та кримінально-процесуальному праві. Це не так. Адвокати також надають юридичну допомогу у цивільних, сімейних, трудових, спадкових та інших категоріях справ. Однак поряд з адвокатами її вправі надавати і юристи, що приватно практикують, і навіть громадяни без юридичної освіти. Кого з них віддати перевагу – це питання особистого вибору, заснованого на довірі та розумінні, яку саме юридичну допомогу та якої якості Ви хочете отримати, і чи може вона бути Вам справді надана на високому професійному рівні.
На жаль, є ризик довірити свою справу тому, хто не має достатньої кваліфікації, або був позбавлений адвокатського статусу за порушення професійної етики, гарантує результат за принципом «аби платили» або залучає клієнтів «безкоштовними» консультаціями. Тому перш, ніж укладати угоду з будь-ким, слід знати деякі ознаки несумлінних представників.
3. Уся інформація, передана довірителем адвокату, захищена режимом адвокатської таємниці.
Закон забороняє адвокату вести справи із конфліктом інтересів. Все, що обговорюється між адвокатом та довірителем, залишається виключно між ними. Адвокат не лише не має права самостійно повідомляти такі відомості стороннім особам, але й не може бути допитаний у суді чи правоохоронних органах за обставинами надання їм юридичної допомоги.
Адвокатське провадження, що містить угоду та інші документи у справі, не може бути витребовано у адвоката, скопійовано або прочитано будь-ким, крім випадків обшуку, що проводиться в адвокатській освіті.
Адвокату категорично заборонено вести відносини з конфліктом інтересів, сьогодні представляючи позивача, а завтра – відповідача у тій справі чи осіб, хоч і перебувають процесуально з одного боку, але інтереси яких практично суперечать друг другу.
Для юристів без спеціального статусу та їхніх клієнтів такі заборони та гарантії законом не встановлені.
За матеріалами https://gracers.com