Машина з «лебідкою»: сьоме авто передала на фронт родина Героя України
Це вже сьомий автомобіль, який родина Героя України передала на фронт. Він має додаткову функцію — тяговий механізм, який водії називають «лебідка»
- Автомобіль з додатковою функцією — тяговим механізмом — передала родина Пачевських з Калинівської громади своєму земляку з села Радівка.
- Яку особливість має транспортний засіб?
Пачевських знають у Калинівській громаді як потомственних хліборобів. Їхній батько і дід Анатолій Мартинович Пачевський упродовж свого трудового життя вирощував хліб. За хліборобську звитягу у 2002 році удостоєний найвищої відзнаки держави — Золотої Зірки Героя України.
Нині його справу продовжують сини та внуки. Валентин та Ігор Пачевські є керівниками приватного підприємства «Радівське». Разом з депутатом Калинівської міськради Анатолієм Пачевським та В’ячеславом Пачевським придбали ще одне авто для наших захисників. Це вже сьомий транспортний засіб для односельчан, які нині на фронті.
Як пояснюють Пачевські, автомобіль вирізняється тим, що має додаткову функцію — тяговий механізм, водії називають його «лебідка». Він передбачений для того, аби за необхідності можна було самотужки витягнути транспорт з бездоріжжя чи багнюки. На фронті такі ситуації, на жаль, непоодинокі. Обладнаний також функцією блокування коліс, має ліфт-підвіску, що додає надійності в експлуатації у складних умовах.
Купили транспортний засіб в одній з країн Балтії. Вдома провели технічний огляд, замінили деякі деталі, підготували до надійної роботи і передали на фронт.
— Ми постійно підтримуємо контакти із нашими земляками, які нині боронять країну, — розповідає депутат Калинівської міськради Анатолій Пачевський, слова якого цитує сайт міськради. — Цього разу передаємо транспорт односельцю, який з перших днів війни на фронті. Спочатку він служив строкову, а після того став у стрій захисників і пішов на фронт.
Крім транспортних засобів Пачевські придбали і передали землякам у район бойових дій плитоноски, одяг, взуття, шоломи, продукти харчування.
Нині 76 жителів Радівки зі зброєю у руках боронять рідну землю. Сумно говорити, але семеро з них загинули на полі бою. Вічна пам’ять і слава мужнім захисникам країни. Щира подяка тим благодійникам, які підтримують воїнів на фронті. Зокрема, родині Пачевських, нащадкам Героя України Анатолія Пачевського.
Доповнити текст хочу спогадом про одну із розмов з Героєм України Анатолієм Мартиновичем Пачевським при його житті. Він тоді розповідав, як тривалий час хотів знати, де загинув його батько на фронтах Другої світової. Мати отримала документ зі словами «пропав безвісти».
Незважаючи на це, пан Анатолій продовжував шукати: писав листи в архіви, у військову частину, де воював батько. Зрештою, його зусилля увінчалися успіхом. З’ясувалося, що батько похований у братській могилі на Прикарпатті.
Після того щоразу на 9 травня Пачевський їздив на могилу батька. Коли підросли діти, брав їх з собою. Нині діти і внуки допомагають нашим військовим вигнати з рідної землі російських окупантів. Знають, що так само робив би Анатолій Мартинович, якби був живий. Героя України не стало 30 серпня 2017 року.
