На річці Дохна: Правоохоронці викрили браконьєрів з незаконним уловом раків.

Браконьєри на Дохні: незаконний вилов раків завдав значних збитків

У середу, 2 вересня 2026 року, на Вінниччині, а саме в Гайсинському районі, під час планового рибоохоронного рейду правоохоронці викрили черговий факт грубого порушення правил рибальства. Інцидент трапився на річці Дохна, неподалік села Велика Киріївка.

Спільними зусиллями працівників Вінницького рибоохоронного патруля та представників поліції було виявлено двох громадян, які займалися незаконним виловом річкових раків. Для досягнення своєї злочинної мети порушники застосовували заборонене сіткове знаряддя, відоме як “волок”. Це знаряддя, здатне виловлювати значну кількість водних біоресурсів за один раз, є причиною серйозних екологічних втрат.

Внаслідок протиправних дій браконьєрів було незаконно добуто 47 раків. Державні інспектори оперативно провели розрахунок завданих державі та навколишньому природному середовищу збитків. Сума виявилася вражаючою – 156 604 гривень. Це свідчить про масштаби шкоди, яку завдають подібні нелегальні промисли.

Правові наслідки та попередження

На місці події на порушників було складено адміністративні протоколи за частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця стаття передбачає відповідальність за грубе порушення правил рибальства. Крім того, для належного документування злочину та збору доказів була викликана слідчо-оперативна група поліції. Наразі вирішується питання щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що означає можливий перехід справи до кримінальної юрисдикції.

Усі незаконно здобуті раки та заборонене знаряддя лову, яким було здійснено вилов, були вилучені. Фахівці нагадують, що браконьєрство – це не лише адміністративний проступок, але й діяння, що може тягнути за собою кримінальну відповідальність. Окрім позбавлення волі або інших санкцій, браконьєри зобов’язані відшкодувати завдані збитки, які можуть бути дуже значними.

Річкові раки є важливим компонентом екосистеми річок та озер, виконуючи роль санітарів водойм. Їхня чисельність залежить від екологічного стану води та відсутності надмірного вилову. Тому боротьба з браконьєрством є пріоритетним завданням для збереження біорізноманіття водних ресурсів України.

Історія боротьби з браконьєрством на українських водоймах сягає давніх часів. Ще за часів Київської Русі існували певні правила щодо вилову риби та інших водних ресурсів, що свідчить про розуміння важливості їх збереження. Однак, з розвитком суспільства та появою нових знарядь лову, проблема браконьєрства стала більш актуальною. Сучасне законодавство України передбачає суворі покарання за порушення правил рибальства, проте, як показує цей випадок, воно не завжди є достатньою перешкодою для несумлінних громадян.

Заборона на використання сіткових знарядь, таких як “волок”, зумовлена їхньою високою ефективністю та здатністю завдавати непоправної шкоди популяціям водних мешканців. Збитки, розраховані у даному випадку, є свідченням того, наскільки значною може бути шкода від нелегального промислу, навіть коли йдеться про відносно невелику кількість виловлених раків. Відновлення ж екологічної рівноваги та популяцій біоресурсів потребує значно більше часу та ресурсів.

Заходи, що вживаються рибоохоронними патрулями та правоохоронними органами, спрямовані не лише на припинення фактів браконьєрства, а й на попередження подібних порушень у майбутньому. Інформаційна робота, популяризація дбайливого ставлення до природи та підвищення обізнаності громадян про наслідки їхніх дій є не менш важливими складовими цієї боротьби.