20.06.2024

Файне місто Вінниця

Сайт міста Вінниця. Новини, події, огляди

Отримав поранення під Ізюмом та в Бахмуті. Історія бійця з позивним «Лєба»


Захисник з Вінниччини Руслан Лебєдєв

  • З перших днів повномасштабного вторгнення вінничанин Руслан Лебєдєв повернувся із Польщі, щоб стати на захист України
  •  Боєць розповів про службу і два поранення, які отримав під Ізюмом та у Бахмуті.

Руслан Лебєдєв прийшов добровольцем у 120 бригаду Сил ТрО ЗСУ з самого початку повномасштабного вторгнення. Новина про напад ворога застала чоловіка у Польщі. Руслан вирішив повернутися в Україну, залишивши спокійне життя та роботу за кордоном й приїхав боронити Батьківщину.

Розповідь бійця опублікували на Фейсбук сторінці 120 бригади територіальної оборони Збройних сил України.

«2 березня я виїхав з Польщі, а 4-го вже був у територіальній обороні, — розповідає захисник з позивним «Лєба». — Якщо ворог під Києвом був, як я міг лишитись за кордоном. Хоча, коли повертався, то нас у вагоні їхало четверо громадян України та польські журналісти і все…. Нажаль, повертались одиниці. Я не жалкую, що повернувся та пішов у військо.


Третій рік Руслан Лебєдєв служить у окремому підрозділі 120 бригади Сил ТрО ЗСУ, має два поранення, які отримав на Ізюмському напрямку та в Бахмуті.

«Ми з побратимами утримували позицію висоток у Бахмуті біля школи. О 4:30 ранку почав працювати по позиції танк, а о 12:00 дня був останній «прильот», який зруйнував висотку де ми знаходились. Там я і отримав контузію та перелом руки зі зміщенням, — пригадує Лебєдєв. — Я тоді знаходився на першому поверсі. Снаряд залетів у шахту ліфта. Мене вибуховою хвилею відкинуло до входу. Коли почав вставати, то завалився під’їзд будинку, але я встиг вискочити».


«Лєба» пригадує, що виходив самотужки, щоправда тоді був у стані шоку. Права рука була в нормі, тож автомат міг тримати. Адреналін ще був довго, навіть коли його евакуйовували в Костянтинівку, де зробили знімок та загіпсували ліву руку. На гіпсі розписався весь підрозділ побратимів. Цей історичний гіпс залишатиметься в нього, як пам’ять про захист Бахмуту. Українські військові утримували позиції до останього. Шкода було, що руzня все нищить. Там постраждало багато хлопців…

«Я вважаю, що це не нормально, що так багато людей зараз ховаються від повісток та шукають способи втекти за кордон,— каже захисник. — Ворог хоче захопити нашу державу, комусь потрібно її боронити. Нас добровольців не так багато залишилось і на наших плечах ми все не зможем винести. Новим людям потрібно приєднуватися, щоб доукомплектувати підрозділи. Обороняти країну потрібно разом!»