Дефіцит складає близько 500 мільярдів гривень. За словами урядовців, саме стільки не вистачає державі, аби профінансувати усі військові потреби до кінця року
- Щоб перекрити нестачу грошей на військові потреби, Верховна Рада схвалила підвищення податків.
- Зокрема, майже для всіх зростає військовий збір. Для банків та АЗС прийняли нові зобов’язання. Це почне діяти, як тільки закон підпише Президент.
- Переглянули зміни та поговорили з експертами про наслідки.
Закон, яким суттєво підвищили податки українцям, Верховна Рада ухвалила10 жовтня. Щоб він набув чинності, залишився тільки підпис Президента України.
Після цього держава забиратиме із зарплат не 19,5%, а 23% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору. Неприємні зміни торкнуться також автозаправних станцій, банків і небанківських фінансових організацій.
Про неминучість цього кроку було відомо ще на початку 2024 року, бо причина таких змін — нестача коштів на військові витрати в цьому році складає близько 500 млрд грн, про що говорили в уряді. А це як на спорядження військових, так і на їх зарплати, додаткові надбавки тощо.
При цьому деяким платникам податки підвищать «заднім числом». Отож, що зміниться?
Збільшення військового збору
З 1 жовтня 2024 року військовий збір на зарплати всіх фізичних осіб (окрім військових) зросте з 1,5% до 5%. Це означає, що доходи громадян, які були отримані після 1 жовтня, будуть додатково оподатковуватися після того, як набуде чинності закон.
Тобто, якщо підприємство вже виплатило аванс із зарплати й заплатило військовий збір за старою ставкою 1,5%, то другу частину зарплати буде оподатковувати за новою — 5%.
А з 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи громадян (крім зарплат) також збільшиться з 1,5% до 5%.
Для ФОПів І, ІІ та ІV груп введуть військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на перше число звітного місяця. З жовтня 2024 року це становитиме 800 грн на місяць.
ФОПи ІІІ групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору.
Але платити вони такий податок будуть вже наступного року. Як пояснив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, усе через квартальну звітність ФОПів.
«За четвертий квартал вони подадуть її на початку наступного року і вже тоді будуть платити новий податок», — сказав він.
Водночас з 1 січня 2025 року почнеться щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це потрібно для впровадження «економічного бронювання».
Податки для фінорганізацій та АЗС
Для банків введуть підвищений податок на прибуток за ставкою 50% за 2024 рік. Оскільки банки вже сплатили податки за старою ставкою, вони повинні будуть доплатити в Держбюджет різницю між цією ставкою і новою.
З 1 січня 2025 року для небанківських установ (крім страхових компаній) податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%.
Для автозаправних станцій (АЗС) запровадять щомісячні авансові внески з податку на прибуток: 30, 45 або 60 тисяч грн за кожну станцію, залежно від її типу. Сума переплат не буде врахована для зменшення податкових зобов’язань у майбутньому.
Для обмінних пунктів запровадять авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів.
І плюс — зміни до розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законом буде встановлений новий мінімальний розмір цього зобов’язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% — 1400 грн з гектара.
Які будуть наслідки
В органах держвлади очікують, що підвищення податків принесе додаткові кошти, якими можна буде перекрити дефіцит.
Як вбачається з експертного висновку Міністерства фінансів України до Законопроекту, реалізація його сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, що дозволить додатково залучити у 2024 році до бюджетів близько 30 млрд гривень, у 2025 році — близько 140 млрд грн.
Які наслідки від підвищення податків будуть для українців? Зарплати кожного з нас стануть меншими, про що сказала керівниця внутрішньої податкової практики CROWE Mikhailenko Ірина Трет’як.
— Всі розуміють, що країна, в якій йде війна вже 3-й рік поспіль, має дефіцит бюджету і його потрібно наповнювати. Проте, ключовим для звичайних українців стане питання, що зарплати кожного з них стануть меншими, через утримання вже не 1,5% військового збору, а 5%. І торкнеться це всіх без виключення, навіть, ФОП усіх груп, — каже Ірина Трет’як. — А для ФОП 3-ї групи, що мають найманих працівників встановлюється ставка 1% від доходу. І таким чином для них діятиме подвійне оподаткування військовим збором – спочатку доходу ФОП, а потім з зарплати найманого працівника, що виплачується з такого доходу ФОП.
Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський на питання щодо збільшення військового збору навів ще такі розрахунки: за нової ставки цього податку люди не доотримають ще 3,5% зі своїх доходів.
— Навіть ті, хто отримують мінімальну заробітну плату будуть додатково сплачувати 280 грн військового збору щомісяця. А в середньому кожен працюючий втратить 730 грн щомісяця, — каже Хмелевський.
Керівниця внутрішньої податкової практики CROWE Mikhailenko Ірина Трет’як додала, що зростання ставки військового збору позначиться і на інших доходах громадян.
— Військовий збір сплачується не лише з суми зарплати та прирівняним до неї виплатам, а ще й з суми прибутку від здавання в оренду майна, соціальних виплат, доходів за авторським правом, винагород та призів, дивідендів, подарунків тощо. Таким чином, він зачепить великий відсоток видів виплат, з якого утримуватиметься податок за збільшеним розміром, — каже Трет’як.
Як наслідок, все більше бізнесу буде переводити своїх працівників у «тінь», а фінансові організації будуть намагатися приховати частину своїх прибутків, щоб зменшити податки.
При цьому експерти наголошують на низку положень закону, які суперечать Конституції України. Найголовніше те, що нові ставки деяких податків почнуть діяти «заднім числом», з 1 жовтня. При тому, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Як голосували вінницькі нардепи
Вінницьких виборців у Верховній Раді представляють десять народних депутатів. Подивилися, як вони голосували за цей податковий закон:
- Ірина Борзова, «Слуга народу» — За;
- Анатолій Драбовський, «Слуга народу» — За;
- Максим Пашковський, «Слуга народу» — За;
- Юлія Овчинникова, «Слуга народу» — Відсутня;
- Геннадій Вацак, «Довіра» — За;
- Лариса Білозір, «Довіра» — Не голосувала;
- Микола Кучер, «Довіра» — За;
- Петро Юрчишин, «За майбутнє» — Не голосував;
- Олександра Устінова, «Голос» — Відсутня;
- Олег Мейдич, «Батьківщина» — Проти.
Раніше, нагадаємо, ми дізналися, що у нардепів з Вінниччини працює аж 130 помічників.