15.06.2024

Файне місто Вінниця

Сайт міста Вінниця. Новини, події, огляди

«Сцену любощів знімали у холодній воді». Актор з Вінниці — про фільм «Перелесник» і не тільки


"Кадри зі сцени на озері вам будуть снитися у доволі приємних снах" – йдеться в одному з відгуків про гру акторів: нашого земляка Данила Коломійця і режисерки картини Олександри Каднікової.

  • В Інтернеті з’явився новий фільм — короткометражка  «Перелесник».
  • Хто подивиться, не пошкодує: за перші два тижні стрічку переглянули понад 300 тисяч глядачів.
  • У головній ролі — вінничанин: як же він майстерно перевтілився у незвичний образ персонажа української міфології!
  • Про зйомки картини, про себе і про участь в інших фільмах «перелесник» розповів журналісту «20 хвилин».

Герой нашої розповіді, він же головний герой фільму «Перелесник» — Данило Коломієць. Хто з вінничан знайомий з Данилом, може привітати його зі ще однією творчою удачею.

Спершу Данило вразив на екрані — очей не відірвати, як легко і невимушено виконав роль міфологічного перелесника! Декілька разів переглядав стрічку і щоразу хотілося зробити це знову.

Вдруге актор вразив під час розмови — щирістю і відвертістю. Складалося враження, ніби розмовляють давні знайомі, хоча насправді спілкувалися уперше. Говорили не тільки про прем’єру «Перелесника».

«Хіба може мертвий приходити до живої?»

У картини багато відгуків. Їх пишуть не тільки глядачі, а й професіонали кіно. Ось декілька таких записів. Фільм «Перелесник» — візуальна насолода, свіже слово в українському кіно. Чудовий приклад того, як можна використовувати фольклор у жанрі жахів та фентезі. Акторська гра на висоті! Костюми, декорації та пейзажі створюють справжню атмосферу містики та таємничості.


Ще відгук: «Я вам гарантую, кадри зі сцени на озері будуть снитися у доволі приємних снах».

«Боже, який він красень, цей Перелесник!» — це вже про головного героя, нашого Данила. «Якщо він так любив свою Ладу, то чому спалив її?». «І нащо ці перелесники таке роблять з жінками, які в них закохані?» «У мене багато запитань до цих духів, але вони мені подобаються».

Навіть є запитання, чи, бува, не закохався по-справжньому головний герой фільму у партнерку? «Вони так гарно доповнюють одне одного», — написала одна з глядачок.

До речі, головна героїня Олександра Каднікова, яка виконала роль Лади, одночасно є режисеркою фільму. Вона створювала картину разом з Любов Павловою. Занурили глядача у глибину українського фольклору. Розповіли про одного з відомих персонажів — перелесника. Так називали духів-спокусників, які являлися до жінок в образі гарного хлопця. Зваблювали їх, кохалися з ними, а потім відбирали вроду і силу, зрештою, знищували їх. У фільмі, про який йде мова, головний герой у фіналі спалює зваблену ним Ладу, трохи раніше убиває її чоловіка. «Я убив його, щоб він не заважав нам бути разом», — такими словами відповів на запитання, що він зробив з чоловіком.


Коли перелесник уперше явився до Лади, вона намагалася всіляко відігнати його від себе, не піддавалася спокусі.

«Хіба може мертвий приходити до живої жінки? Я знаю, ти чорт, ти хочеш забрати мою душу», — у розпачі говорила вона. 

Спокусник тільки усміхався на те. Казав, що прогнати перелесника ще не вдавалося жодні жінці. «Не старайся, Ладонько, — улесливо говорив він. — Нічого в тебе не вийде».


Стрічка поєднує у собі жанри фентезі і горор, тобто жахів, але це не просто жахастик. Автори створюють картину таємничої казки, що змушує гулкіше битися серце глядача.

Запитую Данила, як він потрапив у творчу групу картини?

Перед тим, як відповісти, він називає ще одного героя фільму Василя, чоловіка Лади, цю роль виконав Влад Волинець. До речі, оператором була режисерка Любов Павлова, вона і декорації робила, і костюми шила. Саме тому на зйомки витратили так мало грошей — бюджет картини склав 500 доларів. Кошти задонатили підписники Олександри Каднікової.

Грати духів з потойбічного світу раніше не випадало

«Мені зателефонувала однокурсниця і запитала, чи не маю бажання спробувати себе у незвичній ролі», — розповідає Данило. Сказала, що режисерка Любов Павлова збирає творчу групу для зйомок короткометражного фільму».


Зацікавив не формат картини. Грати духів з потойбічного світу йому не випадало. Уже цей факт підігрівав цікавість до зйомок.

«Я погодився, — каже співрозмовниця. — Через деякий час подзвонила Павлова і запропонувала записати пробу».

Запитую, де саме робив запис.

«В аудиторії, на перерві, — каже Данило. — Записав два монологи з майбутнього фільму. Це було торік, по-моєму, у травні місяці. Я ще навчався в університеті».

Відправив запис і продовжував займатися своїми справами. Одного разу, коли він їхав у метро, на телефон надійшло повідомлення. Прочитав і усміхнувся:  його кандидатуру затвердили на головну роль.

Знімали картину на трьох локаціях. Одна з них Музей побуту й архітектури під відкритим небом у селі Пирогово, що на околиці Києва. Друга — Голосіївський парк з озером і прекрасною природою. Третя — фотостудія «Рослинка». Тут знімали сцену любощів. І ці зйомки головному герою запам’яталися особливо.

«Була холодна вода, тому для мене ця зйомка виявилася найскладнішою, оцн що запам’яталося від любощів», — говорить Данило.

Непросто далася також нічна зйомка. Сцену у хаті знімали протягом усієї ночі, якщо точніше, з шостої вечора до сьомої ранку. Данило каже, за весь цей час він задрімав тільки один раз на десять хвилин. «Мене розбудили і я одразу включився у роботу», — ділиться спогадами співрозмовник.

У фільмі є сцена, де він разом з головною героїнею синхронно падають з містка в озеро. Добитися синхрону у такій ситуації, здається, непросто. Запитую, скільки дублів було.

«Зняли з першого разу, — відповідає актор. — Пригадую, я тоді поспішав на поїзд. Мав квиток до Вінниці. У той само час грав у фільмі Валерія Шалиги «Діло безп’ятого»,  картину знімали у нашому місті, тому довелося часто вояжувати між Києвом і Вінницею». Такій ситуації, мабуть, найбільше раділи батьки Данила, бо могли частіше, ніж зазвичай, бачити сина, спілкуватися з ним.


Упродовж усього фільму «Перелесник» Данило виконує свою роль босоніж. Його навіть дехто запитує, чи, бува, не порізав десь ноги. На щастя, цього не сталося, а ось мушки у лісі добряче допікали.

«Перелесник» не перший і, зрозуміло, далеко не останній фільм у житті нашого земляка талановитого актора. Повний перелік картин, в яких знімався Данило Коломієць, повідомимо далі, а поки що розповімо, як він став актором. Декого це особливо зацікавить. Мова про тих, хто також мріє про кіно.

«Чому кіно? Бо не любив математику»

Під час розмови Данило декілька разів згадував Людмилу Вонсовську з театральної студії «Мельпомена» при Палаці школярів. Говорив  слова подяки на адресу режисера театру імені Садовського Григорія Сиротюка.

Я ж попросив його спершу відповісти на питання, чому обрав кіно, а не іншу професію?

«Бо не любив математики, не подобалися мені точні науки, — говорить співрозмовник. — Але навіть не знав, де вчать на акторів. Про акторський виш уперше дізнався, коли прийшов у «Мельпомену». Дехто із студії не раз називав київський університет Карпенка-Карого. Думав, про що вони говорять? З’ясувалося, мова  про університет театру і кіно Карпенка-Карого».

Данило згадує, що у «Мельпомену»  прийшов уже у десятому класі. Закінчував школу №12. Під час навчання займався бальними танцями, спортом. У школі його знали як ведучого різних заходів. «Коли перший раз взяв мікрофон, руки тремтіли, думав, випаде…», — усміхається він.

Зізнається, що у «Мельпомені» почувався незручно. Більшість дітей була з молодших класів. Якось його мама, пані Анна, сказала, що чула про студію, яку організовує Юрій Сиротюк з обласного театру імені Садовського. Данило поспішив туди. Дотепер вдячний за уроки майстерності, за ті поради, які дізнався від професійного актора, режисера.

«Юрій Сиротюк допомагав мені готуватися до вступу в університет, — розповідає Далино Коломієць. — У тому, що я став студентом, є і його заслуга».


У цей виш завжди захмарний конкурс. «Коли я вступав, то на одне жіноче місце було 200 абітурієнток, а на чоловіче — 65 абітурієнтів», — каже актор. Він подавав документи також в університет культури Поплавського. І там його прийняли. Зарахували на державне замовлення. У Карпенка-Карого — на контракт, треба було платити за навчання. Попри це, він обрав престижніший виш, тобто Карпенка-Карого.

Навчатися було непросто. Данило винаймав квартиру в Ірпіні. Інколи доводилося виїжджати з дому уже о шостій ранку, а повертатися о 12-й ночі. З першого курсу шукав можливості зніматися в кіно. Смішно згадувати, але, бувало, подавався навіть на… жіночі ролі. Тільки б заявити про себе! Світ кіно жорстокий. Пробиватися на екран складно.


Перша його роль була не в кіно. Він розважав  публіку під час святкування Дня Києва. Ходив поміж людьми у костюмі одного з казкових героїв. Заплатили 300 гривень. Потім було кіно. У  першому своєму фільмі знявся у масовці.


Нині у його списку є популярні серіали. Але не кіношні гонорари дають можливість заробляти на життя. Головний заробіток отримує від зйомках у рекламі.

 

Його можна побачити в 11-ти фільмах

Данило Коломієць тільки торік закінчив університет, отримав диплом актора театру і кіно. За час навчання і дотепер встиг знятися в одинадцяти фільмах.  


Ось картини, в яких він виконує головні ролі: «Нездара» (роль Михайла),

«Надто близько» (Павло), «Голодомор. Літописці» (Волинець), «Сліпа», «Перелесник».

Його можна побачити також у серіалах: «Кріпосна 4», «Папаньки 4», «Хід прокурора», «Країна У»,  «Слід», «Весільні драми», «Козирне місце».


Запрошували рекламувати MEGOGO, телефон Xiaomi, McDonald’s, Unicef_Ukraine, доставка Рокет, ДТЭК, Квас, Artlist, реклама взуття для Італії, «Розетка» і т.д

Побажаймо успіхів нашому талановитому земляку!