Вісім з десяти вінницьких нардепів підтримали законопроєкт, яким планують підвищити низку податків. Зауважимо, що документ ще мають розглянути в другому читанні й тільки після підпису Президентом України майбутній закон почне діяти
- Проголосував «За» підвищення податків для українців 241 народний депутат, серед яких є вінницькі обранці.
- Йдеться про зростання військового збору до 5%, встановлення цього податку для ФОПів, запровадження авансових внесків для АЗС та інше.
- Хоча законопроєкт ще не став законом, у Раді прогнозують, що зміни почнуть діяти вже з 1 жовтня 2024 року.
- Для чого це все та як відреагували в суспільстві на посилення податкового тягаря?
Верховна Рада 17 вересня підтримала у першому читанні законопроєкт №11416-д, яким передбачили збільшення податків. Нардеп Ярослав Железняк у своєму telegram-каналі написав, що саме планують збільшити:
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
- збільшення податків на 1-2 групу ФОП;
- авансові внески на АЗС;
- 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи;
- 25% прибутку на небанківські фінустанови
- помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання)
- 50% податок на прибуток банків у 2024 році.
«Це історично велике збільшення податків додасть до Держбюджету 58 мільярдів гривень у цьому році та 137 мільярдів у наступному», — написав він.
Цей документ ще не набув чинності, але нардеп Железняк спрогнозував, що стане законом вже у цьому році.
«До жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде «заднім числом» з 1 жовтня 2024 року», — написав Ярослав Железняк.
Для чого і як збільшать податки
У документі на сайті Верховної Ради України переглянули, більш детально, що і як планують змінити.
Збільшення податків, за пояснювальною запискою, обумовлене «необхідністю наповнення дохідної частини бюджету для належного функціонування економіки та гарантування виконання заходів із забезпечення нацбезпеки та оборони».
Підвищення або встановлення військового збору:
- 1% від доходу для платників єдиного податку третьої групи;
- 10% від розміру мінімальної зарплати для ФОПів-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи;
- 5% замість 1,5% складатиме ставка військового збору на ті доходи, що визначені статтею 163 Податкового кодексу України (місячний, річний дохід, а також іноземні прибутки, які остаточно оподатковуються в Україні).
Такі ставки військового збору будуть діяти на період до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
Водночас Кабміну доручать розробити законопроєкт, за яким увесь військовий збір будуть зараховувати до спецфонду Держбюджету з метою їх спрямування на потреби фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони.
Також замість квартальних періодів звітності по сплаті податків пропонують запровадити щомісячну: для подання звітності про суми доходів та утриманих з них податків.
Уже у 2024 році запроваджують 50% податку на прибуток банків, 25% податку на прибуток небанківських фінансових установ (ломбарди, кредитні спілки, інвестфонди тощо). Цей податок на прибуток не встановлюють тільки для страхових компаній.
Ну і «вишенька на торті» — АЗС будуть платити авансові платежі з податку на дохід. Орієнтовна модель, яку ще будуть допрацьовувати, викладена в законопроєкті.
- Авансовий платіж потрібно буде платити за кожне місце, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального. Ці внески для автозаправок будуть щомісячними.
- У розумінні законодавців, місце роздрібної торгівлі пальним — це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Тобто, авансові внески за цією моделлю потрібно буде платити не за кожну колонку, а за цілу АЗС.
- Розмір платежів. Для місць роздрібної торгівлі пальним, де не продають алкоголь та тютюн: від 30 до 60 тисяч гривень за кожне місце. Для місць роздрібної торгівлі пальним, де ще продають алкоголь та тютюн: від 40 до 80 тисяч гривень.
- Ці авансові внески будуть зараховуватися в суму податку на прибуток. Тобто, підсумковий розмір податку на прибуток, які сплачують АЗС, буде зменшений на загальну суму сплачених авансових платежів.
- Якщо АЗС не буде сплачувати авансові внески, то до заправки застосують статтю 124 Податкового кодексу України. Вона передбачає штрафи від 5% до 50% від суми несплаченого податкового зобов’язання.
Реакція суспільства
Є і негативні, і позитивні оцінки змін, які нардепи прописали в законопроєкті №11416-д.
«Підвищення військового збору (далі ВЗ) для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на «білих», — пише на своїй facebook-сторінці старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. — Запроваджений ВЗ для ФОПів — це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь «справедливість». Але ні, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно».
На те, що банкам встановлюють 50% податку на прибуток відреагував співзасновник Monobank Олег Гороховський.
«Тепер вже можна з упевненістю сказати, що у дискусії бізнесу та уряду (вона тривала напередодні, перед ухваленням законопроєкту в першому читанні – авт.) про підвищення податків бізнес програв. І як вишенька на торті активним учасникам спротиву виписали податок 50% заднім числом. Єдине, що хочеться на це сказати — коли бізнес програє, не виграє ніхто», — написав він у своєму telegram-каналі.
Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн відреагував на заплановане запровадження авансових платежів для АЗС.
«Справжній феномен українських АЗС — відсутність прибутку. Звісно, на папері, — пише на своїй facebook-сторінці Куюн. — З майже 50 мереж 60% платять менш як 10 копійок з літра, тобто мають у кращому випадку чистий прибуток до 60 коп./л. Ще 20% — взагалі безприбуткові. І це при тому, що валова маржа (до вирахування витрат) становить у цьому році 8-10 грн/л. За грубими розрахунками, скажу, що мінімум 3 грн/л — прибуток».
Тож, за словами Куюна, держава вирішила «ці ігри закінчувати».
«Якщо застосувати запропоновану у законопроекті ставку 80 тисяч гривень на місяць, то бюджет отримає додатково 350 мільйонів гривень з мереж, які «неприбуткові», — пише Сергій Куюн. — Наголошую, що запровадження авансових платежів — це не підвищення податків, це наведення ладу з їхнім адмініструванням. Подальше вдосконалення цього процесу у сфері ПДВ та зарплатних податків має вивести з «бензинової» тіні понад 10 млрд грн на рік».
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай спрогнозував, що законодавці будуть й надалі підвищувати податки.
«Це точно не останні податкові зміни. Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ. Якщо не наприкінці цього року, то в наступному. І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників)», — написав Гайдай.
Як голосували вінницькі нардепи
Вінницьких виборців у Верховній Раді представляють десять народних депутатів. Подивилися, як вони голосували за цей податковий законопроєкт:
- Ірина Борзова, «Слуга народу» — За;
- Анатолій Драбовський, «Слуга народу» — За;
- Максим Пашковський, «Слуга народу» — За;
- Юлія Овчинникова, «Слуга народу» — За;
- Геннадій Вацак, «Довіра» — За;
- Лариса Білозір, «Довіра» — За;
- Микола Кучер, «Довіра» — За;
- Петро Юрчишин, «За майбутнє» — За;
- Олександра Устінова, «Голос» — Не голосувала;
- Олег Мейдич, «Батьківщина» — Відсутній.
Раніше, нагадаємо, ми дізналися, що у нардепів з Вінниччини працює аж 130 помічників.