Сьогодні, 19 травня, у Вінниці віддають останні почесті полеглому воїну-добровольцю Олександру Михальнюку.
Олександр Михальнюк народився 17 серпня 1971 року у Вінниці. Тут він закінчив школу № 13 та вище професійне училище № 4. У 18 років Олександр проходив службу в радянській армії, служив у десантних військах і здійснив понад сотню стрибків із парашутом. Після служби в армії Олександр освоїв кілька професій, працював зв'язківцем, електромонтером, а останні чотири роки перед війною працював оператором на вінницькому елеваторі.
Повномасштабне вторгнення росії застало Олександра у Вінниці. Вже наступного дня, 25 лютого, він добровільно з'явився у військкомат. Олександр вступив до лав 120 бригади територіальної оборони ЗСУ, де служив командиром відділення у стрілецькому батальйоні під позивним "Мехаль". Він пішов на службу у званні молодшого сержанта і залишився ним до кінця, не прагнучи звань або посад, завжди віддаючи нагороди іншим.
Разом із побратимами Олександр тримав оборону Донеччини, а під час контрнаступальних дій у 2022 році звільняв Харківщину. Останній бій він прийняв також на цьому напрямку. Дружина Ірина згадує, як Олександр разом із побратимами першими зустріли травневий наступ на Харківщину. Він був контужений в останньому бою, але відмовився від евакуації, допомагаючи евакуювати побратимів до останнього подиху.
Олександр загинув 13 травня під час ворожого мінометного обстрілу. Йому назавжди залишилося 52 роки. У Героя залишилися мати, дружина, син та двоє сестер. Сестра оборонця Людмила згадує його як "душу" родини з неймовірно гострим почуттям гумору, який завжди думав більше про інших, ніж про себе.
Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Вінничан просять приносити тільки живі квіти, вшановуючи пам'ять Олександра Михальнюка, який віддав своє життя за свободу України.