Зустріч сходу Сонця на горі Лисківка найбільш поширений ритуал серед туристів у Буші, вважається. що в такі хвилини на цьому місці людині прибуває найбільше сили, тому гору називають місцем сили
- Хвилю обурення викликав аукціон з продажу земельної ділянки на горі Лисківка у селі Буша на Ямпільщині.
- Купила її фірма з Києва «Сі-Еволюшн», зареєстрована у лютому 2024 року, за місяць до торгів із статутним капіталом 1000 гривень.
- Під час торгів покупець запропонував понад 2,6 млн.грн. і став переможцем. Що планують робити на придбаній землі?
- Чому місцеві проти цього?
- Яка позиція Ямпільської міськради?
На горі Лисківка у свій час розвідали родовище корисних копалин. Саме цей об’єкт виставила на аукціон Державна служба геології та надр України. Якщо точніше, лот називався «Спеціальний дозвіл на користування надрами родовища «Бушанське». Організовувала аукціон Українська енергетична біржа. Його переможець отримав дозвіл відкрити кар’єр з добування двох видів вапняку, трепелу та кременистої крейди. На аукціоні змагалися дві фірми. Перемогла згадана вище «Сі-Еволюшн» з однією тисячею гривень статутного капіталу.
Чим обурені мешканці Буші, Дорошівки і Слободи-Бушанської? Чому так активно відреагували на продаж ділянки на горі Лисківка у різних кінцях нашої держави і навіть за кордоном?
“Нас знову беруть в облогу”
Про ситуацію, що склалася навколо гори Лисківка, журналіст «20 хвилин»/RIA розмовляв з Олександром Пірняком. Це він у свій час створював історико-культурний заповідник «Буша». За його безпосередньої участі заповіднику присвоєно статус державної пам’ятки. Він народився, виріс і проживає у рідному селі, знає його історію, розповідає її туристам. Пан Олександр проклав туристичну стежку до святині. Нині сюди їдуть люди з різних областей нашої держави, а також за її меж.
«Нас знову беруть в облогу, як це вже було в історії села, — каже пан Олександр. — Нагадаю тим, хто, можливо, не знає, факт з історії. 28 листопада 1654 року тодішні жителі села зустріли з вилами, камінням і смолою 30-тисячне загарбницьке військо польської шляхти. Тепер ми теж готові дати гідну відсіч всяким корупціонерам, шулерам, всякій мерзоті, яка посягає на землі Буші. Є у нас і камінь, і смола, і вила…»
Співрозмовник пояснює, що відкриття кар’єру знищить природний парк, археологічну спадщину. До того ж, завдасть шкоди людям.
За його словами, від місця, де хочуть рити кар’єр, до річки Бушанка приблизно сто метрів, до сільських хат у Буші — 300 метрів, до річки Мурафа у Дорошівці приблизно 400 метрів, а до місцевого дитячого садка — 800 метрів. Територія майбутнього кар’єру буде впритул прилягати до геологічної пам’ятки державного значення «Гайдамацький яр».
«Років 15 тому уже була спроба розпочати розробку кар’єру, — продовжує Олександр Пірняк. — Питання виносили на сесію сільради. Потрібен був дозвіл депутатів. На той час я не був депутатом, але прийшов на сесію. Говорив від імені колективу нашого історико-культурного заповідника «Буша». На щастя, тоді вдалося відстояти справедливість. Цього разу аукціон провели без громадських слухань, поза спинами людей, ніхто не цікавився нашою думкою. Тому люди готові захищати своє».
Місцеві жителі уже двічі збиралися на збори. Перші з них відбулися минулого четверга, другі у понеділок, 1 квітня. Прийняли звернення до керівництва Ямпільської міської громади, до Вінницької ОВА і облради, до народних депутатів. Просять захистити пам’ятку державного значення історико-культурний заповідник «Буша».
Про аукціон дізналися з повідомлень в Інтернеті
У понеділок, 1 квітня, на зборах громади у Буші був присутній керівник відділу культури Ямпільської міськради Віктор Замишляєв.
На прохання RIA він повідомив кому належить продана ділянка землі і яка її категорія. За його словами, це земля комунальної власності Ямпільської міської територіальної громади. Належить до земель сільськогосподарського призначення. Відведена під сіножаті і випасання худоби.
«Жодних документів від Державної служби геології і надр щодо проведення аукціону у міській раді нема, тобто державний орган офіційно не звертався до нас з цього приводу, — каже Віктор Замишляєв. — У міській раді дізналися про аукціон з соціальних мереж. Як будемо діяти далі? Коли отримаємо документи, тоді будемо реагувати».
Посадовець наголосив, що міська рада підтримає право громади у відстоюванні комунальної власності. Він повідомив про це присутнім учасникам зборів.
Що відомо про учасників торгів?
В електронних торгах, які проводили 26 березня 2024 року, брали участь два ТОВ — «Сі-Еволюшн» і «Техніка і Гаджети».
Свої пропозиції компанії не міняли протягом усіх трьох раундів аукціону. «Техніка і гаджети» готові були заплатити за дозвіл тільки 1 мільйон 620 тисяч гривень (стартова ціна складала 1 мільйон 618 тисяч), а от «Сі-Еволюшн» одразу виклали суму 2 мільйони 666 тисяч 800 гривень.
З такою пропозицією «Сі-Еволюшн» оголосили переможцем і станом на 1 квітня очікується підписання договору.
Про компанію «Техніка і гаджети» з YouControl дізналися, що вона була заснована у 2020-му в Харкові, керівником і власником фірми є Олександр Пчельніков.
Основний вид діяльності — «46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення». Статутний капітал — 500 тисяч гривень.
Якихось інших цікавих обставин ми не знайшли. Хоча ця фірма взагалі немає стосунку до добування корисних копалин (необхідні для цього КВЕДи відсутні у переліку їх діяльності).
Але цього не скажеш про переможця аукціону — товариство «Сі-Еволюшн». Основний вид діяльності — «08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів». З YouControl дізналися, що компанія була заснована усього місяць тому — в лютому 2024 року. Місце реєстрації — Київ. Статутний капітал одна тисяча гривень. Такий «юний» вік компанії може свідчити про те, що її заснували спеціально для участі в аукціоні на викуп дозволу з розроблення родовища «Бушанське».
Керівницею і власницею фірми є Наталія Гибелинда. На неї також зареєстрований ФОП. І як фізична особа-підприємниця вона співпрацювала з молдавською компанією «TELIUS-C.C.C. S.R.L.». З порталу importgenius.com дізналися, що Гибелинда за один день, в серпні 2023-го, продала молдовській фірмі двигуни, генератори, обладнання для просіювання, промивання, сортування ґрунту, підіймачі.
І тут теж є цікава особливість — фірму «TELIUS-C.C.C. S.R.L.» заснував та очолює Сергій Кисельов. У рідному місті Бельці сконцентрований увесь бізнес Кисельова — ресторан-боулінг, мережі доставки у сфері громадського харчування, готельне господарство.
Ну а якщо Наталія Гибелинда продовжить співпрацювати з молдавською фірмою Кисельова, то це дозволить йому розвинути ще й будівельний бізнес — вапняк, кремниста крейда, трепел, які знаходяться в Бушанському родовищі після перероблення можуть стати будматеріалами.
«Я доручила бухгалтеру сплатити кошти»
Журналіст зателефонував Наталії Гибелинді і попросив повідомити, чи очолюване нею Товариство має намір сплачувати кошти, заявлені під час торгів? Уточнимо: переможця аукціону визнають по завершенні торгів, але насправді він стає ним тільки тоді, коли сплатив заявлену суму і підписав договір. Так пояснюють у Фонді держмайна.
«Так, ми вже сплачуємо кошти, ось зараз під час розмови з вами бухгалтер здійснює переказ грошей», — відповіла співрозмовниця.
На запитання, чи знає вона реакцію жителів Буші на аукціон, а також, чи спілкувалася вона з ними, жінка після короткої паузи сказала, що не має часу на подальше спілкування з журналістом.
Тут відкопали дохристиянський храм
Місцем сили називають гору Лисківка. Тут віддавна збираються люди. Найбільш поширеним ритуалом є зустріч Сонця. Вважається, що саме в такі хвилини людині, яка опиниться на цьому місці, додасться сил. Щоправда, є інша думка: дехто відверто говорить, що все це вигадка. Однак навіть і вони не можуть заперечити красоти природи, що вражає кожного, хто підніметься на гору Лисківка. Звідси також видно давні кам’яні козацькі хрести, порослі мохом. Їх споглядання навіює думки про Вічне, як і течія двох річечок Бушанка і Мурафи.
Найвідомішою пам’яткою археології є дохристиянський храм. Його називають подільською святинею. Його відкрили випадково під час земляних робіт ще у 1824 році. На скелі висічено зображення людини, дерева без листя, півня, оленя. Відтоді їх досліджували багато вчених. Більшість з них припускають, що пам’ятка створена за часів язичницької Русі. Тисячолітня скеля зберегла дух далеких вірувань людини. Скельний храм у Буші відкритий для відвідачів. Він загадковий і міфічний. І це не єдина локація історико-культурного заповідника, що приваблює багатьох туристів.