20.06.2024

Файне місто Вінниця

Сайт міста Вінниця. Новини, події, огляди

З переліку об’єктів культурної спадщини на Вінниччині викреслили низку пам’ятників


  • Постаменти радянським діячам та могили комуністів і червоноармійців Мінкульт визнав такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

За поданням Вінницької ОВА та рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті, Міністерство культури та інформаційної політики наказом виключило з Державного реєстру нерухомих пам’яток України 57 об’єктів на Вінниччині.

У переліку — пам’ятник Горькому, який демонтували у центральному парку Вінниці в 2022 році, пам’ятник Гагаріну у селі Бондурівка, пам’ятник Мічуріну в селі Мельниківці, пам’ятник герою росії Мудрому М.І. в містечку Погребище, пам’ятники Суворову, Чкалову та інші.

Перелік об’єктів культурної спадщини у Вінницькій області, які визнаються такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України:

  • пам’ятник М. Горькому (стояв у Вінниці в центральному парку),
  • братська могила героям громадянської війни (с. Багринівці),
  • пам’ятник Ю. Гагаріну (с. Бондурівка),
  • могила Сідака В.М., який загинув від рук білополяків в 1918 році (с. Василівка),
  • братська могила воїнів громадянської війни (селище Вороновиця),
  • могила Патлатюка С.І., який загинув від рук куркулів в 1935 році (с. Дзвониха),
  • могила першого голови комнезаму села Довгалівка Яворського В. І. і невідомого командира армії Будьонного (с. Довгалівка),
  • могила комсомольця Борисова (с. Круги),
  • пам’ятник І. Мічуріну (с. Мельниківці),
  • могила організатора колгоспу Дзюбака І.Д., який загинув від рук куркулів в 1931 році (с. Нове Місто),
  • могила Яценка О.І. першого голови колгоспу, який загинув в роки колективізації в 1930 році (с. Ометинці),
  • могила Демянишина Г.В., першого комсомольця, який загинув в 1930 році в період колективізації (с. Ометинці),
  • могила А.Е. Горбачова (с. Пилява),
  • пам’ятник герою росії Мудрому М.І. (м. Погребище),
  • могила героя громадянської війни Н.О. Заїчка (с. Стрільчинці),
  • могила В.Н. Колесникова (с. Стрільчинці),
  • братська могила воїнів, які загинули в роки громадянської війни (селище Тиврів),
  • могила одного з перших комсомольців Бондаря П.Ф., який загинув в 1935 році від рук куркулів (с. Шершні),
  • пам’ятник В .П. Чкалову (с. Яворівка),
  • могила Т.С. Терещука, першого комсомольця (с. Кузьминці),
  • могила героїв громадянської війни (с. Мар’янівка),
  • могила комсомольця Сірика (с. Поташня),
  • пам’ятник першому комсомольцю Тітову (с. П’ятківка),
  • братська могила червоноармійців (с. Соболівка),
  • пам’ятник першому комсомольцю села Г.Т. Шимку (с. Ставки),
  • братська могила загиблих воїнів в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн (селище Чечельник),
  • могила І.Д. Олійника, який загинув від рук куркулів в 1931 році (с. Щурівці),
  • пам’ятний знак на честь спорудження газопроводу «Союз» (м. Бар),
  • пам’ятник О.С. Пушкіну (м. Жмеринка),
  • пам’ятник О.М. Горькому (м. Жмеринка),
  • пам’ятник В.М. Примакову (м. Жмеринка),
  • могила бійців червоної армії, які загинули в боротьбі за владу рад (с. Ялтушків),
  • могила воїнів червоної армії, які загинули в боях з білополяками в 1920 році (с. Вербовець),
  • братська могила героїв громадянської війни (с. Довжок),
  • братська могила червоноармійців (с. Знаменівка),
  • могила воїнів, які загинули в роки громадянської війни (с. Качківка),
  • братська могила червоноармійців (с. Михайлівці),
  • могила червоногвардійця Мельника Я. (с. Морозівка),
  • могила Мазура В.С., організатора першої районної комуни «Прогрес» (с. Серебринці),
  • могила червоноармійців, які загинули в боях з контрреволюцією в 1921 році (м. Ямпіль),
  • братська могила воїнів червоної армії (с. Вапнярки),
  • братська могила червоноармійців (с. Ганнопіль),
  • братська могила борців за владу рад, які загинули в 1920 році (с. Гнатків),
  • братська могила червоноармійців (с. Дранка),
  • могила першої комсомолки Люби Горлатої, яка була вбита в 1931 р. в період колективізації (с. Заболотне),
  • братська могила червоноармійців (селище Кирнасівка),
  • пам’ятник О. В. Суворову (с. Мала Стратіївка),
  • братська могила голови волосного ревкому Й.С. Шестопалька, керівника підпільної патріотичної групи Я.С. Кокошка, воїнів радянської армії (с. Тиманівка),
  • погруддя О.В. Суворова (с. Тиманівка),
  • могила бійців продзагону (селище Томашпіль),
  • братська могила червоноармійців (с. Торків),
  • братська могила періоду громадянської війни (м. Тульчин),
  • братська могила, в якій поховані герої, що загинули в 1919-1920 рр. в боротьбі за владу рад з контрреволюційними бандами (м. Тульчин на кладовищі),
  • погруддя О.В. Суворова (м. Тульчин, стояло на вул. Леонтовича),
  • братська могила червоноармійців (с. Петриківці),
  • братська могила воїнів громадянської війни і воїнів радянської армії (с. Семки),
  • могила червоних козаків (м. Хмільник, вул. Літописна).

Нагадаємо, що з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну по всій країні, у тому числі й у Вінниці, активізувався процес демонтажу пам’ятників радянським діячам. Це явище стало частиною ширшої декомунізації, яка набирає обертів в українському суспільстві на тлі боротьби за незалежність та ідентичність.

Демонтаж пам’ятників радянської епохи викликає неоднозначну реакцію. Дехто вважає це необхідним кроком для подолання радянського спадку та утвердження української національної пам’яті. Інші ж висловлюють занепокоєння щодо втрати історичних пам’яток та можливого переписування історії.

Важливо зазначити, що процес демонтажу пам’ятників відбувається не хаотично, а ґрунтується на законодавчих актах та рекомендаціях Українського інституту національної пам’яті. Кожна конкретна ситуація ретельно вивчається, враховуються думки громадськості та істориків.

Демонтаж пам’ятників радянським діячам у Вінниці став також і способом усунення символів, які прославляли тоталітарний режим та його злочини. Це крок до очищення публічного простору від об’єктів, які не відповідають цінностям сучасного українського суспільства.

Варто підкреслити, що демонтаж пам’ятників не є самоціллю. Це лише один з інструментів декомунізації, який має використовуватися в рамках комплексного підходу до подолання радянського спадку.