Це вже 52-й міні-град, виготовлений у Вінниці, його передали військовим на Херсонський напрямок (у центрі Денис Романовський, ліворуч Людмила Радківська).

  • Уже 52 міні-гради передали на фронт вінницькі волонтери.
  • Про ефективність такої зброї свідчать постійні замовлення.
  • Важливо: ворогу не вдалося знищити жодну з вінницьких реактивних установок.
  • Хто ініціював виготовлення такої зброї і скільки вона коштує?

Журналісту «20 хвилин» зателефонував військовий одного з підрозділів, який нині у районі бойових дій.  «Ми чули, що у Вінниці волонтери роблять міні-гради, — сказав чоловік. — Підкажіть контакти».

Дзвінок став приводом ще раз поспілкуватися з Денисом Романовським. Це йому вдалося організувати виробництво реактивних систем залпового вогню —міні-град. Як завжди, вірним і надійним помічником у нього є дружина Людмила Радківська. Денис втратив зір. Без такої підтримки йому було б непросто.

Одну установку роблять місяць

Раніше ми вже розповідали про те, як виник задум створити таку зброю і як вдалося його реалізувати.


Це був тривалий процес. Зате нині Денис називає виготовлення міні-градів візитівкою їхнього волонтерського руху «Сила небайдужих».

Запитую, скільки уже поставили на фронт таких реактивних систем?

«Приблизно тиждень тому відправили на фронт 52-й міні-град, — каже волонтер. — Машина поїхала на Херсонський напрямок. Нині в роботі ще одна установка. Думаю, через тиждень-другий її теж отримають військові».

Денис уточнює, що на виготовлення однієї установки витрачають приблизно місяць.

«Можна б швидше, але ж люди беруться за діло тоді, коли відпрацювали на своїй основній роботі, тобто у  післяробочий час, — розповідає волонтер. —Причому, все роблять безплатно».


Кошти на матеріали збирають волонтери. Автомобілі, на яких встановлюють стволи, переважно надають військові.

«Були випадки, коли ми збирали гроші і на автомобіль, і на матеріали для виготовлення ракетної установки, — каже співрозмовник. — Але у переважній більшості шасі надають військові».

Навіть літак піднімали в небо

Замовлень на виготовлення міні-градів більше, ніж можливостей у волонтерів їх забезпечити. Приблизно 180 тисяч гривень треба витратити, щоб закупити матеріали і пристрої на одну установку.

Ціль вражають на відстані до 18-ти кілометрів.

Запитую співрозмовника про відгуки оборонців на вироби їхнього волонтерського «оборонпрому».

Каже, найважливіше, що відзначають військові, це мобільність наших градів. Бувало, що під’їжджали до ворожих позицій на відстань до двох кілометрів.

«На таку відстань самохідну артилерійську установку, чи гаубицю не затягнеш, — каже Денис. — Автомобілем підїхати можна».

Волонтери подбали про можливість убезпечити військових від можливого удару по нашому міні-граду. Для цього створили переносний пульт керування. Його виносять з автомобіля, військові обирають зручне місце і починають працювати. Відстріляли ракети — і чим швидше змінили місце дислокації.

Як каже волонтер, одного разу рашисти навіть літак піднімали у повітря, аби виявити наш міні-град.

Найбільш «жирною» ціллю, яку вразили з з волонтерської зброї, стало знищення російського генерала. Про це Романовському розповідали військові під час однієї їхньої зустрічі на фронті.

«Було це на території Донецької області, — говорить волонтер. — Тоді на завдання виїхали два автомобілі, обладнані нашими ракетними установками. Перехресним вогнем знищили об’єкт. Пізніше дізналися про те, що на об’єкті перебував рашистський генерал. Про це спершу дізналися з перехоплення розмов ворога, пізніше цей факт підтвердила наша розвідка».

Як підтримати проекти «Сила небайдужих»

Підтримати Волонтерський рух «Сила небайдужих» можна переказавши кошти на картку ПриватБанку: 4731 2196 1656 6992 Людмила Радківська.