Вінниччина прощається з полеглими захисниками: за тиждень стало відомо про загибель 30 героїв
З 20 по 26 липня 2026 року до редакції Суспільного надійшла трагічна звістка про загибель 30 військовослужбовців з Вінницької області. Ці відважні сини України віддали свої життя, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність нашої держави від російської агресії. Інформація про втрати надходила від органів місцевого самоврядування, територіальних громад, військових частин та родин полеглих. Суспільне висловлює глибокі співчуття родинам, близьким та побратимам загиблих.
Герої, які віддали життя за Україну
Анатолій Крисько, стрілець-снайпер 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, загинув 29 червня 2024 року поблизу селища Північне на Донеччині. Понад рік його вважали безвісти зниклим, поки експертиза не підтвердила його загибель. Анатолій народився 10 квітня 1988 року на Вінниччині. Його поховали 23 липня 2026 року в селі Мала Жмеринка.
Анатолій Река, старший солдат-кулеметник 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона Калина», загинув 16 липня 2026 року в лікарні від поранень, отриманих 7 липня поблизу села Добропілля на Донеччині. Анатолій, 1980 року народження, пройшов строкову службу, працював у сільському господарстві. У лави Сил оборони він долучився на початку повномасштабного вторгнення. Його поховали 18 липня 2026 року в селі Вінницькі Хутори.
Андрій Загниборода, стрілець-снайпер, захищав Україну в боях за Бахмут, Соледар та Покровськ. Солдат Андрій Загниборода помер 18 липня 2026 року під час реабілітації. Йому був 31 рік. Оборонця поховали 21 липня на Алеї Героїв у Шаргороді.
Андрій Ковальов, старший стрілець-оператор 117-ї окремої важкої механізованої бригади, загинув 24 грудня 2024 року поблизу села Воздвиженка на Донеччині. Андрій, 1985 року народження, працював у сфері машинобудування. До лав Сил оборони долучився восени 2024 року. Захисника поховали 21 липня 2026 року на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Андрій Пастух, навідник механізованого батальйону, загинув 6 грудня 2024 року поблизу Новотроїцького на Донеччині. Його понад рік вважали безвісти зниклим, доки у липні 2026 року його загибель не підтвердила експертиза. Андрій народився 9 вересня 2001 року.
В’ячеслав Паламарчук, боронив Покровський напрямок у складі Національної гвардії України. Вересні 2025 року зник безвісти на Донеччині. У липні 2026 року факт його загибелі підтвердили. В’ячеслав, 1986 року народження, працював будівельником. Його поховали 25 липня 2026 року в селі Бережани.
Вадим Безносенко, старший солдат, старший майстер відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки 22-ї окремої механізованої бригади, загинув 21 липня 2026 року поблизу Орішанки на Харківщині під час атаки російських безпілотників. Вадим народився 20 квітня 1985 року.
Василь Асаула, стрілець у спеціальній роті охорони Краматорського аеродрому, загинув 30 грудня 2025 року під час російського авіаудару. Василь, 1965 року народження, у лютому 2022 року добровільно долучився до лав Сил оборони. Похований 24 липня 2026 року на кладовищі села Слобода-Підлісівська.
Василь Плащеватий, солдат 235-го Міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів «Широкий лан», загинув 22 липня 2026 року. Йому було 43 роки.
Віталій Курка, оператор протитанкового ракетного комплексу, загинув 7 липня 2026 року. Оборонця поховали 22 липня 2026 року в Ладижині. Віталій народився 27 серпня 1978 року.
Віталій Шевчук, стрілець-навідник артилерії 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі», загинув 10 липня 2026 року у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Віталій, 1980 року народження, брав участь в АТО з 2014 року, з 2018 року служив за контрактом, а у 2025 році знову мобілізувався. Захисника поховали 20 липня 2026 року на кладовищі по вулиці Юзвинська у Вінниці.
Володимир Шевчук, стрілець-санітар 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона Калина», загинув 21 листопада 2023 року поблизу села Вербове на Запорізькій області. Володимир, 1982 року народження, після навчання у Великій Британії виконував бойові завдання. Чоловіка поховали 20 липня 2026 року на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Григорій Березовський, кулеметник-розвідник аеромобільного батальйону, солдат, загинув 15 липня 2026 року поблизу Писарівки на Сумщині. Григорій, 1992 року народження, мав звання солдата.
Даніїл Кардаш, майор, командир персональної служби батальйону 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго, загинув 7 червня 2026 року. Йому було 34 роки. Даніїл двічі добровільно ставав на захист України. За службу він був нагороджений відзнакою Президента України, знаком пошани та відзнакою Міністерства оборони. Похований 18 липня 2026 року на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Едуард Вейда, номер обслуги станкового гранатомета в мотопіхотному батальйоні, зник безвісти 18 вересня 2024 року. Після 22 місяців очікування експертиза підтвердила його загибель. Едуард, 1998 року народження, служив у ЗСУ з січня 2024 року. Похований 24 липня 2026 року в селі Красненьке.
Євгеній Жилинський, радіотелефоніст 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, загинув 11 липня 2026 року на території Дніпропетровської області. Євгеній, 1999 року народження, служив у ЗСУ з літа 2024 року. Йому було 27 років. Похований 20 липня 2026 року на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Іван Ревацький, майор ЗСУ, загинув 21 липня 2026 року поблизу селища Олексієво-Дружківка на Донеччині. Іван, 1975 року народження, добровільно став на захист України у 2014 році. За роки служби пройшов шлях від солдата до майора. За словами рідних, рятував підрозділ під Василівкою. Залишилися син та дружина. Похований 25 липня 2026 року у Липовці.
Максим Гвоздінський, старший сапер-оператор БпЛА 120-ї окремої бригади територіальної оборони, загинув 8 липня 2026 року в Краматорському районі Донеччини. Максим, 1987 року народження, долучився до Сил оборони у березні 2022 року. Похований 21 липня 2026 року в селі Стара Прилука.
Михайло Пижук, водій-електрик у зенітно-ракетному відділенні 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен», загинув 21 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в Херсоні. Михайло, 1978 року народження, долучився до Сил оборони в грудні 2022 року.
Олег Камінський, навідник у механізованій роті, загинув 26 травня 2023 року поблизу Первомайського на Донеччині. Його понад три роки вважали безвісти зниклим. Олег, 1984 року народження, служив у війську. Похований 24 липня 2026 року у селі Тростянець.
Олег Славський, молодший сержант, долучився до Сил оборони України. 26 червня 2026 року дістав поранення через атаку російського дрона. Через три тижні, 18 липня, помер від поранень. Олег, 1991 року народження, народився на Вінниччині. Його поховають на Дніпропетровщині.
Олег Федченко, головний сержант, командир гармати самохідної артилерійської бойової машини, отримав важке поранення 14 липня 2026 року під час виконання бойового завдання. 19 липня 2026 року перестало битися серце Героя. Олег, 1987 року народження, служив у ЗСУ з грудня 2022 року. Похований 22 липня 2026 року в Якушинцях.
Олег Ходак, машиніст локомотивів, вважався безвісти зниклим з 20 травня 2023 року. У липні 2026 року його загибель підтвердили. Олег, 1971 року народження, був призваний до війська у квітні 2023 року. Похований 22 липня 2026 року в Козятині.
Олександр Нікітін, штаб-сержант, старший стрілець відділення охорони, помер 22 липня 2026 року у районній лікарні Жмеринки. Олександр, 1970 року народження, служив у Жмеринському РТЦК та СП. Похований 24 липня 2026 року в Слободі Шаргородській.
Олександр Регуцький, гранатометник 159-ї окремої механізованої бригади, загинув 24 серпня 2025 року. Чоловіка майже рік вважали зниклим безвісти до підтвердження експертизою. Олександр, 1987 року народження, був призваний до лав ЗСУ 19 квітня 2025 року. Похований 25 липня 2026 року в Іллінецькій громаді.
Олександр Сташок, будівельник, став на захист землі, незважаючи на проблеми зі здоров’ям. Під час евакуації поранених отримав смертельне поранення. Олександра поховали 22 липня 2026 року у Писарівці. У нього залишилися мама, дружина, троє синів та брат.
Олексій Гордецький (Качур), водій-електрик відділення безпілотних авіаційних комплексів 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, загинув 21 липня 2026 року. Олексій, 1985 року народження, проживав у місті Бар.
Сергій Корж, позивний «Прима», кулеметник 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан», загинув 1 листопада 2024 року внаслідок мінометного обстрілу. Сергій, 1981 року народження, став до лав оборонців навесні 2024 року. Похований 25 липня 2026 року на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Станіслав Докаш, стрілець-номер обслуги 143-ї окремої механізованої бригади, загинув 6 листопада 2025 року неподалік Кутьківки на Харківщині. Станіслав, 1992 року народження, був похований 23 липня 2026 року в Іракліївці.
Ярослав Коломієць, випускник факультету математики, фізики і комп’ютерних наук Вінницького державного педагогічного університету, навчався на спеціальності «Фізика». Ярослав народився 21 липня 1996 року.