• Історичну гору Лисківка у селі Буша на Вінниччині продали на аукціоні для видобутку надр.
  • Місцеві жителі розповіли, як розробки родовища корисних копалин вплине на туризм, культурну спадщину заповідника і їх життя.

Історичну гору Лисківка на Вінниччині продали на аукціоні. Її використовуватимуть для видобутку надр. Незабаром поряд із національним історико-культурним заповідником «Буша», видобуватимуть вапняк фосфатовмісний, вапняк малофосфатний, трепел, кремнисту крейду.


Жителі заповідника неодноразово висловлювали протести проти розробки родовища корисних копалин, яке розташоване в безпосередній близькості від житлових будівель, дитсадка, геологічного заказника «Гайдамацький Яр», козацького кладовища та природних джерел.

Також на території заповідника розташовано сім музеїв, в тому числі три пам’ятки національного значення: «Оборонна фортеця з підземними ходами V-XVII ст.», «Музей археології (поселення трипільської культури IV-III тис. до н.е.)» та єдиний у Європі унікальний «Скельний храм з рельєфним зображенням V-XVII ст.». 

Гору продали за понад 2 мільйони


Мешканці Буші проводили громадські слухання, збирали підписи, зустрічалися з інвесторами, які мають намір фінансувати видобуток корисних копалин. Нічого не допомогло, гору продали. Про це повідомила місцева активістка Наталія Дорошенко.

«Фірмі одноденці продали місце нашої сили, історичну гору Лисівка, в селі Буша, де було знайдено Трипільські поселення», — наголосила жінка.

Територію біля заповідника викупило ТОВ «СІ-ЕВОЛЮШН», засноване 19 лютого 2024 року, з установчим капіталом 1000 гривень. За гору товариство заплатило понад два мільйони гривень.

На сайті Прозоро зазначається, що товариство отримало дозвіл на користування надрами на строк 20 років. 

«Його адресою вказане приватне помешкання у м. Київ. Власниця і директорка компанії — громадянка України Наталія Гибелинда. Товариство сплатило 2 мільйони 666 тисяч 800 гривень за отримання спецдозволу на видобуток корисних копалин», — повідомляє Дорошенко. 


Мешканці Буші створили ініціативну групу та вирішили подати звернення та скарги стосовно ситуації, яка загрожує збереженню історичних пам’яток та екології Буші, до влади всіх рівнів, зокрема до голови Ямпільської територіальної громади, голови Могилів-Подільської військової адміністрації, а також голови Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної прокуратури.

«Вважаємо, що Державна служба геології та надр України під час виставлення на аукціон Родовища Бушанського для видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) поміж сіл Буша, Дорошівка та Слобода Бушанська грубо порушила ряд законів України, Кодексу про надра, тому що виставлення цієї території на аукціон відбулося без громадського обговорення, зокрема, щодо впливу на довкілля видобування корисних копалин саме в цьому місці», — йдеться у протоколі зборів.


Слід зазначити, що під час зустрічі керівників обласної екологічної інспекції з представниками місцевої громади у Буші, чиновники від екології запевняли, що без громадських слухань це родовище не можуть виставити на аукціон.

Проте, попри усі екологічні висновки та думку громадськості, ТОВ «СІ-ЕВОЛЮШН», про яке йде мова вище, отримала дозвіл на видобування вапна та вапняків у цій місцевості. Орендарю залишиться виконати незначні формальності та почати видобуток.

«Не лише туризм, а й село зникне»

Вінницька художниця Світлана Телець була однією з перших, хто переїхав у Бушу за нових часів. На початку 2000-х жінка приїхала малювати в заповідник і залишилася в селі на два десятиліття. Світлана купила  розвалену хату з хлівом за дві продані картини, облаштувала її, аби приїздити на вихідні і творити. За нею підтягнулися інші митці і друзі з усіх куточків України. 


Згодом у Буші почав розвиватися зелений туризм. Світлана Телець теж організувала такий бізнес. З початком повномасштабної війни у жінки зупинялись переселенці, потім почали приїздити на реабілітацію і поранені захисники.

За словами художниці, з появою в заповіднику кар’єру, не лише туризм, а й село зникне.

— Кар’єр мають зробити в 350-ти метрах від будинків, де мешкають селяни, — каже Світлана Телець. — На території заповідника знаходиться Гайдамацький Яр, а це практично в центрі села, біля Козацького кладовища. З одного боку Буша, з іншого — Слобідка, через річку Дорошівка. Після цього сіл там не стане, оскільки жити там ніхто не зможе.


Також художниця переконана, зникне у Буші і зелений туризм, який почав активно розвиватися.

— Зеленого туризму взагалі не буде, — переконана Світлана. — Люди приїздять не лише насолодитися красою заповідника. Люди хочуть почерпнути певну інформацію, відчути історію України, заглибитись у цілий пласт культури. Вони йдуть на знання, вони йдуть до людей, а це зараз все підлягає знищенню. І селянам як жити далі? Вони ж виживали за рахунок туризму. Перлину Поділля буде знищено. Екологія буде занедбана і природа разом з нею. З кар’єру витягнуть все і зникнуть. А сам кар’єр поставить хрест на Буші.

— З кожним роком збільшується кількість відвідувачів заповідника,, — додала директорка Державного історико-культурного заповідника «Буша» Ірина Захарчук — Торік у нас побувало 27 тисяч осіб, яких привабила в Бушу не тільки славна історія нашого краю, а й чисте повітря, екологічні продукти та мальовничі краєвиди, відсутність шкідливих виробництв та промислових об’єктів. Розробка даного родовища призведе до зменшення кількості відвідувачів та знищить працю кількох поколінь, які розвивали туризм регіону.

 



Джерело