Навряд чи знайдеться продукт нафтопереробки з такою ж багатою біографією, як у керосину. Вже майже два століття він залишається «в строю», попри появу нових видів палива та джерел енергії. За своєю суттю це масляниста прозора рідина (іноді з легким солом’яним відтінком), що складається з рідких вуглеводнів. Його головна цінність — у прагматичних характеристиках: висока теплота згоряння, швидка випаровуваність і, що найважливіше, здатність не замерзати навіть у критичні морози.
Сьогодні сфера його використання охоплює все — від потужних авіаційних двигунів до побутових нагрівальних приладів та промислових розчинників. Попит на цей ресурс залишається стабільним завдяки його універсальності, тому для багатьох підприємств та приватних господарств ключовим питанням при виборі постачальника залишається актуальна керосин ціна.
Історія виникнення та «львівський слід»
Історія керосину почалася в середині XIX століття, ставши справжньою енергетичною революцією того часу. До його появи для освітлення приміщень використовували переважно китовий жир, що було надзвичайно дорого і призводило до варварського винищення тварин.
У 1846 році канадський геолог Абрахам Геснер шляхом сухої перегонки вугілля отримав горючу рідину, яку назвав «керосином» (від грецького keros — віск). А вже у 1853 році львівські фармацевти Ігнатій Лукасевич та Ян Зег розробили метод дистиляції керосину безпосередньо з нафти. Того ж року у львівській аптеці «Під золотою зіркою» вперше запалала гасова лампа конструкції львівського бляхаря Адама Братковського.
Це відкриття не лише дало потужний поштовх розвитку нафтової промисловості, а й кардинально змінило побут мільйонів людей, зробивши штучне світло доступним кожному.
Технологія отримання та очищення
Процес отримання керосину базується на фракційній перегонці (дистиляції) сирої нафти. У процесі нагрівання нафти в спеціальних ректифікаційних колонах різні її компоненти закипають при різних температурах. Фракція, яка відповідає керосину, виділяється в межах температур від 150 °C до 250-300 °C.
Після первинної перегонки сировина обов’язково проходить етапи глибокого очищення:
- Гідроочищення: видалення сполук сірки та азоту для зменшення корозійного впливу на двигуни.
- Деароматизація: зниження вмісту ароматичних вуглеводів для зменшення токсичності та покращення горіння.
- Додавання присадок: для покращення антистатичних та низькотемпературних властивостей (особливо для авіації).
Залежно від хімічного складу нафти та обраної технології обробки, виробники отримують різні марки продукту — від технічного та освітлювального до високоякісного авіаційного палива.
Сучасні сфери застосування
Сучасна сфера застосування продукту надзвичайно широка. Найбільшим споживачем є авіація, де він забезпечує стабільну роботу турбореактивних двигунів на великих висотах завдяки низькій температурі замерзання. Крім авіації, ресурс активно використовується в таких галузях:
- промисловість;
- побутові потреби;
- технічний контроль;
- мистецтво.
Ефективність використання керосину безпосередньо залежить від його чистоти та відповідності державним стандартам якості. Компанія «Хімеко» забезпечує постачання сертифікованих нафтопродуктів, що гарантує надійність та безпеку в експлуатації для кожного клієнта. Телефон: (050) 521-22-38.