Коли доходить до вибору байка для їзди поза асфальтом, багато велосипедистів опиняються на роздоріжжі. З одного боку — класичний гірський велосипед, з іншого — модний грейвл. Обидва можуть їздити бездоріжжям, але роблять це зовсім по-різному. Хтось скаже, що це як порівнювати кросівки для трейлу з легкими марафонками — вони ж для бігу! Та різниця величезна.
Портал https://joyride.com.ua/ регулярно розбирає подібні питання для українських райдерів, адже наші умови катання — це окрема історія. Тут не просто вибрати “що краще”, треба зрозуміти, де саме ви плануєте кататися. Карпатські стежки, лісові траси чи грунтові дороги між селами — кожен варіант диктує свої правила.
Геометрія та підхід до їзди: дві різні філософії
Гірський велосипед створювався для агресивного катання. Його геометрія передбачає крутий кермовий кут (близько 65-68 градусів), короткий винос та широкий керм. Це дає блискучий контроль на крутих спусках і технічних ділянках. Коли летиш з гори повз дерева та каміння, саме ця посадка рятує від падіння.
Грейвл-байк — це інша історія. Тут геометрія ближча до шосейника: більш положиста посадка, вужчий керм, довший винос. Кермовий кут пологіший (близько 70-72 градуси), що робить керування менш гострим, але стабільнішим на швидкості по рівних ділянках. Уявіть собі: на MTB ви готові миттєво реагувати на кожен коріннь, на грейвлі — плавно їдете десятки кілометрів, огинаючи перешкоди заздалегідь.
Важить і довжина колісної бази. У гірників вона коротша — для маневреності в лісі. У грейвлів довша — для стабільності на хвилястих грунтовках. Посадка на MTB вертикальніша, що дає кращий контроль над велосипедом на складних ділянках. Грейвл нахиляє вас вперед, зменшуючи опір вітру під час довгих покатушок.
Підвіска, колеса та покришки: технічна основа
Найголовніша відмінність — це підвіска. Більшість сучасних МТБ мають хардтейл (лише передня вилка) або повну підвіску. Залежно від того, де плануєте кататись, хід амортизатора буває від 100 до 200 мм. Завдяки цьому велосипед ковтає удари — чи то приземлення після дропа, чи то глибока яма, в яку влетіли на повній швидкості.
Грейвл-байки майже завжди жорсткі. Жодних амортизаторів — тільки карбонова вилка, яка трохи пом’якшує вібрації. Деякі моделі мають мікропідвіску в підсідельному штирі, але це радше психологічний ефект. По справжньому технічному бездоріжжю це відчувається кожною кісткою.
Діаметр коліс теж відіграє роль:
- MTB: стандарт 29 дюймів (найпопуляніший зараз) або 27.5 дюйма. Більші колеса легше переїжджають перешкоди, менші — швидше розганяються та маневреніші.
- Грейвл: зазвичай 700c (це майже як 29″, але з іншою геометрією ободу) або компактніші 650b для додаткового комфорту.
Ширина покришок — ось де різниця кричуща! На МТБ ставлять гуму від 2.1 до 2.6 дюйма (53-66 мм). Агресивний протектор вгризається в грунт, дає зчеплення на мокрих коріннях та камінні. Тиск низький — 1.5-2.5 бара, що створює величезну контактну пляму.
Грейвл обмежений — зазвичай від 35 до 50 мм (рідко більше через обмеження рами та вилки). Протектор скромніший, тиск вищий (3-4 бари). На асфальті грейвл котиться швидше, на грязюці — буксує там, де МТБ проїде впевнено.
Де який велосипед виграє: практичні сценарії
Гірський велосипед — король технічних трас. Якщо ваш маршрут включає:
- Круті підйоми та спуски з перепадом понад 10%
- Кам’янисті ділянки, коріння, бруківку
- Вузькі лісові стежки з крутими поворотами
- Стрибки, дропи, природні перешкоди
То MTB незамінний. Він дозволяє їхати там, де грейвл просто зупиниться або змусить злізти та вести велосипед. У Карпатах, на трейлах навколо Києва чи Львова — гірник покаже себе на всі сто.
Але є нюанс: на рівних ділянках MTB важчий та повільніший. Широкі покришки гальмують, амортизатор “з’їдає” енергію педалювання. Якщо плануєте 100 км грунтовими дорогами — готуйтесь попотіти.
Грейвл-байк виграє на довгих дистанціях по відносно рівному бездоріжжю:
- Польові та лісові дороги без великих ям
- Маршрути, що змішують асфальт та грунтовки
- Багатоденні покатушки з велосипедними сумками
- Їзда по утрамбованих стежках та легкому гравію
Він швидший на рівних ділянках, їде асфальтом без зайвого шуму від покришок, легший (часто на 2-3 кг). Ідеальний варіант для бікпакінгу — коли треба покрити 300 км за пару днів, ночуючи в наметі.
Але спробуйте заїхати на грейвлі в справжні гори чи на трейл-центр — і зрозумієте, чому гірські велосипеди так називаються. Відсутність підвіски та вузькі покришки роблять технічні спуски небезпечними та некомфортними.
Що обрати? Якщо ваше бездоріжжя — це агресивні траси, корінці та камені, то MTB. Якщо плануєте переважно грунтовки з періодичними виїздами на асфальт та любите довгі дистанції — грейвл стане вірним другом. А найчесніша порада: спочатку визначте, де ви будете кататися найчастіше, а потім вже дивіться на велосипед.