“Епідемія блогерства”: Дикі козулі стають заручницями соціальних мереж
Зіткнувшись з дедалі поширенішим явищем, авторка екологічної Facebook-сторінки Христина Горностай б’є на сполох: в Україні зароджується “епідемія блогерства на диких козулях”. Суть проблеми полягає у викраденні дитинчат з природного середовища, фабрикуванні зворушливих історій про їхнє “порятунок” та подальшій монетизації такого контенту в соціальних мережах. Горностай активно викриває подібні сторінки, вказуючи на бездіяльність контролюючих органів, які, за її словами, “вперто ігнорують” очевидні порушення.
Браконьєрство під прикриттям “рятування”
“Це вже давно не поодинокі випадки, а налагоджений масовий бізнес на дикій природі. Схема всюди однакова: блогери лізуть у ліси, забирають звідти малят козуль, вигадують сльозливі сценарії про “порятунок бідного сироти”, тягнуть тварин у приватні садиби, а потім щодня “обслюнявлюють” їх на камеру ради переглядів”, — констатує Горностай. Хоча перевірити кожен конкретний випадок складно, сама проблема є надзвичайно реальною та добре відомою фахівцям, які працюють з дикою природою.
Весняний період — час появи на світ потомства козуль. Самки інстинктивно залишають своїх малюків у високій траві. Це не акт покинутості, а вивірений методом виживання механізм: нерухоме, позбавлене запаху козеня не приваблює хижаків. Мати завжди перебуває неподалік, повертаючись для годування. Людина, яка втручається в цей природний процес під приводом “спасіння”, фактично викрадає дитинча у матері. Навіть найменший контакт з людиною може призвести до того, що самка відмовиться від свого потомства. Тварина, вирощена в неволі, втрачає здатність до повноцінного життя в дикій природі.
Безкарність як стимул
З правової точки зору, вилучення диких тварин із природного середовища без відповідного дозволу Міндовкілля кваліфікується як браконьєрство, що є порушенням статей 85-1 та 88 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Утримання диких тварин в неприродних умовах, без належної документації, може спричинити кримінальну відповідальність згідно зі статтею 299 Кримінального кодексу України.
Ситуація виглядає парадоксальною. Мисливець, який прагне легально добути козулю, зобов’язаний дотримуватися суворих правил: отримати дозвіл, пройти процедуру обліку, дотримуватися встановлених термінів та лімітів, а також оплатити відповідні збори. На противагу цьому, блогери, які викрадають козенят і використовують їх для створення контенту, залишаються поза увагою. Це явище, на жаль, не розглядається як правопорушення, що створює відчуття безкарності та заохочує до продовження подібних дій.
Нагадуємо: якщо ви побачили козеня в траві, не наближайтеся до нього і тим паче не намагайтеся допомогти. Мати знаходиться поруч. Ваше втручання – це не порятунок, а акт викрадення дикого життя.