- У пам’ятку архітектури, яка стояла пустирем не одне десятиліття вдихнули нове життя. Що там тепер буде? Хто і навіщо її викупив? Чому будівля виглядає саме так? Що автентичного вона має? І чи зможуть вінничани безперешкодно потрапити всередину?
Впродовж останніх кількох десятків років однією з найбільш впізнаваних «прикрас» центру Вінниці був будинок, що по вулиці Симона Петлюри, 24. Починаючи з 1990-х ці приміщення ніяк не використовувалися, а тому повільно занепадали. З часом фасад облущився, вікна з дверима повибивали невідомі, а всередині окрім голих стін та порожніх бляшанок годі було шукати чогось іншого.
Загалом усім своїм виглядом будівля нагадувала радше місце тяжіння усіх неблагонадійних верств населення, аніж пам’ятку архітектури місцевого значення, якою, до слова, вона й була визнаною.
Приводячи друзів з інших міст або туристів на згадану вулицю, вінничани зупинялися переважно біля садиби Львовича, що свого часу слугувала канцелярією очільника УНР Симона Петлюри, й біля якої встановлено йому пам’ятник.
Про будівлю навпроти говорили мимохіть: «Ось це у нас колишня “Пошта”… Була тут якось і катівня НКВС… Через характерний світло-коричневий колір фасаду ми називаємо цей будинок “шоколадним”… А ще це пам’ятка архітектури, хоча зовні так і не скажеш».
До реставрації
Декілька років тому вже й комунальники не витримали наруги над будівлею, заколотивши вхідні двері, а вікна першого поверху заґратувавши. Завдяки цьому кількість небажаних відвідувачів «Шоколадного будинку» скоротилася, але кращою від того пам’ятка не стала.
Доля «шоколадного» містян, звісно, обходила. Розмови про необхідність його реінкарнації точилися давно й регулярно, часом доходячи до петицій із закликом зробити з ним бодай щось. Та розмовами все й обмежувалося.
До реставрації
Однак восени 2022 на території пам’ятки почалася неочікувана активність. Завітавши тоді на місце, наш журналіст з’ясував, хто саме її ініціював. Виявилося, що на Петлюри, 24 почалися відновлювальні роботи, а вели їх за вказівкою керівництва Вінницької торгово-промислової палати, яка орендувала приміщення з 1995 року.
Там же нам розповіли, що взятися за реставрацію «шоколадного» раніше палата не могла через його архітектурний статус. І водночас запевнили, що після завершення всіх робіт, будинок виглядатиме так само як і сто років тому, коли його тільки збудували.
До реставрації
Наприкінці квітня цього року пройшло друге за понад століття офіційне відкриття «Шоколадному будинку». Було перерізання стрічки, високі гості та привітання. Ми ж навідалися туди кількома днями пізніше, аби подивитися, як там тепер усе влаштовано.
Відтепер приміщення «Шоколадного будинку» виконуватимуть функцію головного офісу Вінницької торгово-промислової палати. Віцепрезидент компанії Степан Липкань розповідає, що будівлю вони викупили. За його словами, йдеться про велику суму, але називати її він відмовився.
— Ми звернулися до міської ради з пропозицією викупити будівлю, яка багато років була у занедбаному стані. Однією з умов угоди була реставрація: тобто фасад, вікна, двері та багато іншого мали мати первозданний вигляд. Наш проєкт реставрації погоджували у міській та обласній архітектурах. І навіть після цього там не дуже вірили, що ми зможемо втілити це у реальність, — розповідає Степан Липкань.
Після реставрації
Відтворювали оригінальний вигляд «Шоколадного будинку» за допомогою історичних документів та світлин. Віцепрезидент торгово-промислової палати каже, що всередині приміщень їм дозволялося робити певні перепланування, а ось зовнішній вигляд мав бути повністю автентичним, зі збереженням максимальної кількості оригінальних елементів.
Після реставрації
Найбільш дорого замовникам обійшлася реставрація вхідних дверей. Усе окрім луток та деяких зовнішніх дощок на них лишилося оригінальним. Щоправда, про вартість цих робіт в ТПП говорити також відмовилися.
— Скажемо так, вони вартують стільки ж, скільки усі інші двері в будівлі разом узяті, — продовжує Липкань. — Вікна нам дозволили ставити пластикові, але ми знайшли майстрів, які погодилися зробити їх з дерева. Тому вікна зараз виглядають так само, які і колись, тільки замість скла мають склопакет.
Степан Липкань
Відтворили й оригінальну ліпнину на фасаді. Використовуючи вцілілі елементи, майстри створили гіпсові форми, з яких вилили решту декору. Сам фасад не утеплювали, натомість облаштували систему теплових помп, що нагрівають приміщення через підлогу.
— Перед фарбуванням, ми зняли зразки кольору та відправили їх у лабораторію в Київ. Там провели дослідження та встановили, який точно колір мав фасад «Шоколадного будинку» від початку. Саме цей колір ви можете побачити на ньому сьогодні, — говорить Степан Липкань. — Позаду і з боків будівля ніколи не тинькувалася, а мала лише цегляне покриття. Ми відчистили кожну цеглинку від графіті, відреставрували решту й тут також маємо оригінальний вигляд. Так само з кованим парканом, який завдяки реставрації має первозданний та охайний вигляд.
Двері
Всередині приміщення має світлі тони. Чи не вся підлога на обидвох поверхах викладена з граніту, а стіни завішані роботами кількох вінницьких художників. У торгово-промисловій палаті пояснили, що це безперервна виставка, картини з якої час від часу змінюватимуться. Решта кабінетів, що в них тепер працюватимуть близько 50 людей, мають типовий для сучасних офісів інтер’єр.
На питання журналіста про те, за які кошти вдалося викупити пам’ятку архітектури, провести її реставрацію та виконати решту ремонтних робіт, віцепрезидент Вінницької торгово-промислової палати відповів:
— Ми дуже довго до цього йшли, — пояснює Степан Липкань. — Ми надаємо чимало послуг, які допомагають бізнесу у становленні та розвитку. Маємо дев’ять відділів, які, зокрема, допомагають в оформленні та юридичному супроводі торгових марок, проводимо різноманітні експертизи, визначаємо країни походження товарів. У нас також є відділ оцінки майна та нерухомості, відділ штрихового кодування та відділ митних брокерів.
У керівництві Вінницької торгово-промислової палати запевнили, що містяни матимуть вільний доступ до приміщення. Якщо, скажімо, вони хочуть побувати у «Шоколадному будинку», вони можуть зробити це у робочі години ТПП.